Андрій кохав Терку усе життя. Але їм не судилося бути разом…

У січні вийшов у прокат фільм «Вічник» за романом закарпатського письменника Мирослава Дочинця. Режисер фільму — Іван Ніколайчук.

Учора я подивилася цей фільм. Що мене вразило, у залі було дуже мало людей… А фільм реально крутий! Заснований на реальних фактах.

Це розповідь про життя закарпатця Андрія Ворона, який прожив 104 роки: воював за Карпатську Україну, а у радянський час був репресований у ГУЛАГ на Колимі. Мирослав Дочинець був знайомий з Андрієм Вороном і записав його життєві спогади.

Андрій Ворон був карпатським мольфаром (цілителем), «бачив» хвороби людей…

У 2012 році з’явився роман Мирослава Дочинця «Вічник. Сповідь на перевалі духу». А у 2026 році у прокат вийшов художній фільм «Вічник».

"Це сповідь людини, яка пройшла крізь події, що змінювали нації та перекроювали кордони. Від учня й цілителя до воїна Карпатської України, від ув’язнення у Сибіру до повернення у рідне село, де він став мольфаром.

Головними темами стрічки є любов, гідність і вірність рідному краю", — повідомили на сайті творці стрічки компанія «Constant Productions».

Роль головного героя — Андрія зіграв актор театру ім. Лесі Українки Павло Текучев. Як на мене, він ідеально виконав цю роль.

Акторка кіно та Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Анастасія Іванюк виконала роль Терки — коханої Андрія Ворона.

Андрій кохав Терку усе своє життя… Але, на жаль, їм не судилося бути разом… Він встиг лише провести її в останню путь…

Фільм не лише про безмежне кохання, але й нашу одвічну боротьбу з ворогом… Головний герой намагався пережити одну з найпотворніших подій людського існування, війну…

«Карпатська Україна — найменша частина землі нашої. Нарешті стала вільною та незалежною. Але ворог хоче забрати у нас і землю, і свободу. У нас одна надія — на Бога, і на наше військо. Слава Україні!» — йдеться в одному з епізодів фільму.

Фільм з глибоким філософським змістом… «Людська душа дуже крихка, але такими ми вже є у Господа. І такими Він нас приймає…».

«Любов — до життя. Якщо ти її не зрадив, у тебе щаслива доля. Ніщо не починається в цьому світі народженням, і ніщо не закінчується смертю. Це лише маленька терниста частина нашого безкінечного шляху. І поки любов перемагає ненависть, добро — зло, світло — темряву, ми на правильному шляху. Шляху до храму…» — такими словами завершується фільм.

Особливого шарму стрічці додає «Мелодія» видатного композитора Мирослава Скорика. А також — казкова краса українських Карпат…

Дивимося українське кіно…