Колишній десантник став вишивальником

Перебування в окопах, багнюці, снігу призвели до важкої хвороби та демобілізації з лав ЗСУ. Після болючого досвіду війни, втрати здоров’я і тривалого відновлення молодий чоловік знайшов сенс життя у вишивці.

Узявся за неї 2022 року. До цього заняття його непомітно підштовхнула дружина Мар’яна, яка часто тримала в руках голку з ниткою. Спостерігаючи за нею, пан Роман вирішив теж спробувати. Так поступово утворився творчий тандем.

Починав ентузіаст із невеликих робіт бісером. Потім узявся за складніші. Зокрема, вишив ікону Ісуса Христа й подарував дружині. Відтак він поступово перейшов до ниток та вишивки хрестиком. Згодом опанував інші техніки — від лиштви і стеблового шва до зубцювання й штапівки (загалом 35).

Герой нашої розповіді присвячує хобі кожну вільну хвилину: вивчає старовинні крої, пробує нові орнаменти, складні тканини. Сьогодні на його рахунку 25 вишитих сорочок. Серед них є навіть із «Байрактаром». Візерунок старий, але домальовано символи сучасності.

Ця справа стала вчорашньому десантникові реабілітацією для тіла й душі. Вона заспокоює, додає оптимізму і спонукає повноцінно жити.

До речі, свої витвори майстер продає. Частину виручених грошей передає на потреби воїнів-побратимів, до яких не може долучитися через хворобу.

Авторка: Соломія Кравець