Перша казка 12-річного письменника була про монстриків

Мабуть, у багатьох українських родинах є діти, які люблять фантазувати і навіть створювати власні казки. Вони вигадують своїх казкових персонажів, створюють для них казковий світ і навіть іноді розповідають свої казки батькам і бабусям з дідусями. Але щоб свої казки написати, а потім ще й видати окремою книжкою, мало хто може. Як це зробив 12-річний Ілля Отрошенко зі Сум. Хлопчика можна сміливо назвати юним письменником-фантастом, а також рекордсменом, бо у день презентації третьої книжки «Велика лісова пригода. Таємниця Інкогніто» з трилогії казкових подорожей було зафіксовано Національний рекорд у номінації «Наймолодший автор трилогії в Україні» в категорії «Діти».

Ілля навчається у 7-му класі Сумського класичного ліцею. Писати казки любить з дитинства. У цьому його завжди підтримували батьки.

Коли з’явилося бажання писати казки та звідки бере ідеї для створення нових історій, журналістка «ВЗ» запитала у 12-річного рекордсмена.

— Мені було вісім років, — каже Ілля, — батьки того дня були втомлені, лягли перепочити, а я вирішив написати цікаву історію, щоб потім їм прочитати. Писав на аркуші паперу про монстриків — свої іграшки. Батьки мене похвалили, і я став писати ще більше. Мені це завжди подобалося.

Сюжети, головних героїв своїх казок Ілля вигадує сам. А коли у ліцеї оголосили конкурс на написання казок для дітей, які проходять курс лікування в одній зі лікарень міста Суми, Ілля взяв участь. Це було напередодні великої війни.

— Напередодні ввечері я надрукував історію, поклав її у портфель і вранці повинен був віддати у школі, — каже Ілля. — Але наступного дня розпочалася велика війна, зрозуміло, до школи ніхто не пішов, і я свою історію так і нікому не віддав.

У перші дні великої війни Ілля не писав нічого. Але одного разу, коли рашисти бомбардували місто, було дуже-дуже страшно. Батьки робили все, щоб підтримати і заспокоїти сина, сказали, що треба далі жити і писати, щоб його книга побачила світ. І перша книжка маленького письменника вийшла у грудні 2022 року. Перші примірники книжки на День святого Миколая у подарунок отримали маленькі пацієнти дитячої лікарні міста.

Попри те, що «Велика лісова пригода» мала лише 30 сторінок, отримала велике схвалення від жителів Сум. Це надихнуло Іллю. І його герої успішно «перейшли» з однієї книжки у наступну, де потрапили на острів динозаврів. І через пів року вийшла друга книжка казкових подорожей Іллі Отрошенка — більша за обсягом. Цю книжку також отримали у подарунок діти обласної лікарні, які постраждали від війни.

Найбільшою за обсягом стала третя книжка, яка вийшла друком недавно, — 130 сторінок, до якої деякі ілюстрації малював сам автор. Ілля вчиться у художній школі імені Лисенка міста Суми. Над її написанням Ілля працював два роки.

— Для мене презентація третьої книжки, у якій мої герої подорожують різними країнами Європи, точніше, трилогії моїх «Пригод…» відбулася зі сюрпризом, — каже Ілля. — І цей сюрприз мені підготували батьки з представником Національного реєстру рекордів України. Я запитав у присутніх, хто, можливо, має запитання, і тут вийшла керівник Національного реєстру рекордів і вручила мені сертифікат про встановлення рекорду України.

— Звісно, нам вдалося видати книги Іллі ще й завдяки людям, які у нього повірили, — долучилася до розмови мама Іллі - пані Світлана. — Його хвалили за те, як він добре пише. Одного разу, коли тільки почав писати казки, підійшов у школі до вчительки і запитав, чи може прочитати однокласникам казку. Вчителька погодилася. Після цьогодеякі діти також почали пробувати себе у ролі письменників. Пригадую, був такий випадок, про який мені розповіла мама однокласника мого сина. «Мій син сьогодні прийшов додому засмучений. Бо Ілля щодня читає одну зі своїх історій, а сьогодні він нічого не прочитав. А мені цікаво, що ж там далі буде. Мамо, якщо колись в Іллі вийде книга, пообіцяй, що ми її придбаємо». Власне, такі моменти надихають нашого сина.

Писати історії - не єдине захоплення хлопця. Ілля відвідує художню школу імені Миколи Лисенка, займається спортом, вивчає французьку та англійську мови, захоплюється шахами, країнознавством, історією. А ще самостійно досліджує родове дерево…