Солом’яні стебла — наче золотисті промені

ВЗ
- 09.10.2025, 16:15
- 384

Жителька села Купичів Турійської громади Марія Кравчук уже кілька десятків років поспіль займається плетінням із соломи. За цей час відшліфувала свою техніку, що увійшла до нематеріальної культурної спадщини України. Тепер талановита жінка очолює єдиний в Україні музей соломоплетіння, який сама й заснувала

У доробку Марії Кравчук – різноманітні вироби зі соломи. Фото з архіву Марії Кравчук

Пані Марія закінчила Львівське художнє училище прикладного мистецтва імені Івана Труша. Відтак повернулася до рідного краю працювати художницею-оформлювачкою на пошті. Тоді випадково побачила в одних людей скриньку зі соломи. У віддаленому селі знайшла старенького майстра, який виготовляв такі речі. У нього дівчина перейняла секрети свого ремесла, з яким не розлучається досі.

Відтоді Марія Василівна створила чимало виробів. Найбільш улюблені екземпляри залишала собі. Поступово зібралася велика колекція вінків, сумок, капелюшків, дідухів тощо.

Матеріалом стають злакові культури. Тож господиня щороку висіває неподалік дому невелику ділянку з різними видами зернових. Особливо потрібне жито, що має довгі стебла. Також відводить місце давній пшениці спельта, котра утворює красиві колоски.

Найкраще заготовляти таку солому під час цвітіння. Тоді пагони доволі міцні. Їх ентузіастка жне і зв’язує у снопики.

Необхідні для роботи й льон та різні польові квіти. Їх теж зриває й висушує на горищі.

З цієї рослинності згодом виходять оригінальні речі, які відомі не лише в Україні, а й у багатьох європейських державах та на американському континенті.

Авторка: Ірина Матвійчук