«Бути українкою — то не географія, то пісня, яка звучить у серці»

Актор Юрій Пилипчук двічі вставав на крісло — біля фортепіано у фойє і перед закритими дверима в глядацьку залу, — розповідаючи якісь історії. Складалося враження, що просто затягується час. Ще один монолог Пилипчука глядачі вислухали перед входом до зали, вже тоді, коли двері таки відкрили, ще й заспівали з ним «Черемшину». Актриса Галина Риба вибачилася за технічні труднощі, чим пояснила «затягування» часу.

​І от нарешті глядачі розмістилися на своїх місцях в очікуванні дійства. Спиною до публіки сиділа актриса Устина Карпіна й на імпровізованому піаніно грала мелодію з репертуару Квітки Цісик. Коли почалася вистава, актриса зі знайомим заокеанським акцентом від імені Квітки почала оповідати свою біографію, але раптом зупинилася, наче забувши текст. А потім була сцена, коли актриса відмовляється продовжувати виставу, бо не розуміє, що вона має грати. Її починають вмовляти продовжувати. На сцену виходить «режисерка» Наталка (Галина Риба), з’являється колоритна Мілана (Галина Лозинська) в костюмі, віддалено схожому на вбрання Кармен. Навіть глядачі своїми оплесками і вигуками «все добре!», «продовжуй!» включилися у виставу.

​Зізнаюся, я якийсь час вагалася, «ламаючи» голову над тим, чи справді Христя — Устина вирішила зірвати прем'єру, чи це така задумка режисера Дмитра Захоженка. Виявилося, що таки дуже вдалий режисерський хід.

​А далі всі актори один за одним відтворювали образ незабутньої Кейсі - Квітки Цісик (навіть Роман (Юрій Пилипчук) в одному з епізодів побув нею). Біографічні факти співачки чергувалися з піснями «Черемшина», «Місто спить», «Коханий» та іншими з репертуару Цісик. Акцент в створенні портрету співачки робився на її українськість.

Народжена в США, Квітка завжди залишалася українкою, мріяла повернутися на батьківщину, давати тут концерти. «Бути українкою — то не географія, то пісня, яка звучить у серці», — каже вона. Може, колись ця мрія і збулася б, але доля відміряла Квітці Цісик дуже короткий вік — жорстока хвороба перемогла, обірвавши життя співачки у 44 роки.

​Творча група — режисер Дмитро Захоженко, драматургиня Марина Смілянець, художниця Оксана Радкевич, аранжувальник Володимир Помірко та художник по світлу Григорій Риба зробила нову постановку театру «ОКО» неординарною, інтерактивною, музичною, відвертою і дуже щирою.

​"Працювалося над виставою легко, — розповів режисер Дмитро Захоженко, — бо відчувалася суголосність самого матеріалу. Мене запросила в проєкт Галина Риба, коли вони вже якийсь час працювали з драматургинею Мариною Смілянець. Але складність полягала в тому, що тут нема якогось великого трагедійного конфлікту, драматичної історії - тільки цей фантастичний і легкий образ Квітки Цісик. Тому довелося додати якоїсь вигадки, веселощів, гри…".