Коли тривалість стосунків дорівнює тривалості кредиту

Французька комедія нецікавою не буває - це по-перше. Втілив її театр «ОКО», запросивши до постановки відомого львівського режисера Ігоря Білиця.

​Здавалось би, споконвічний любовний трикутник (двоє чоловіків і одна жінка) — чим може здивувати і захопити цей сюжет? Виявляється — може! Ще й як! Це не просто розповідь про чоловіка, дружину і коханця. Тут усе складніше і глибше.

​…Відбивши дівчину в найкращого друга і одружившись із нею, письменник Ів (Василь Когут) через 10 років вирішує повернути кохану другові П'єру (Володимир Чухонкін), який досі її кохає. Але може тому й кохає, що вона всі ці роки жила лише в його спогадах і уяві. А Ів за цей час встиг знудитися, бо з Наталі (Галина Риба) занадто спокійно і стабільно. Вже виплачено кредит за квартиру, в якій мешкають письменник з дружиною. Фраза «Інколи тривалість стосунків вимірюється тривалістю кредиту» звучить, як вирок сімейному щастю. Втім, чи знайшов своє щастя П'єр, повернувши собі кохану, дізнаєтеся, переглянувши виставу «Хто на десерт?». Але фінальні слова Наталі потрапляють в самісіньке серце навіть тим, у кого те серце холодне: «Я була щасливою, роблячи щасливими вас».

​Цікава сценографія — фактично без декорацій. Подіум, частина якого виконує роль стола, вглибині прозора ширма-двері, що виконує також роль екрана перед початком дійства, на якому головна героїня наче готує глядачів до вистави, демонструючи різноманітні емоції.

​"П'єсу запропонувала Соломія Грициняк, яка її переклала, — розповідає виконавиця головної ролі актриса Галина Риба. — Вона з братами Фоенкіносами була у Львові і сказала, що бачить цю п'єсу тільки у нашому театрі. Ми прочитали і сказали, що теж бачимо її тільки в нашому театрі. Потім з’явилася ідея сценографії, згодом з’явився режисер Ігор Білиць, який підхопив і розкрутив цю ідею. Оксана Шпакович доробила все решту — костюми тощо".