Як впоратися зі зневажливою поведінкою підлітка?

Правда полягає в тому, що таким чином діти (особливо підлітки) на­магаються вирішити свої проблеми. Стикаючись із правилами й обмеженнями, діти відчувають безсилля, і за допомогою зневажливого поводження намагаються знову отримати контроль над ситуацією. Якщо їм вдається спровокувати супереч­ку з вами, вони опиняються у виграшному становищі, адже тепер ви сперечаєтеся про їхню повагу до вас, а не про необхід­ність дотримуватися розпорядку або вико­нувати домашнє завдання.

Причини такої поведінки полягають у тому, що дитина росте й більше не вважає себе маленькою. Підлітки схильні прагнути свободи, й зневажлива поведінка — один із способів виразити це. Так, важливо до­зволяти підлітку виражати своє прагнення до незалежності, але при цьому потрібно вказувати йому на те, що його поведінка зухвала, вона принижує й завдає болю ін­шій людині.

Хоча зневажлива поведінка й цілком ло­гічна в підлітковому віці, не варто дивитися на неї крізь пальці, тому що від цього вона тільки посилюється.

Розглянемо п’ять найбільш імовірних причин зневажливої поведінки підлітка та спробуємо знайти способи її уникнути.

Причина № 1. Ви приймаєте слова підлітка на свій рахунок

Часто підліток висловлює свою фру­страцію за допомогою насмішок або сар­казму в бік батьків. І така поведінка завдає болю. Підлітки шукають слабкі місця, щоб втягнути вас у суперечку, змусити захища­ти себе та встановлені вами правила. Якщо приймати все це на свій рахунок, вам буде важко справлятися з такою поведінкою. Демонструючи гостру реакцію на репліки підлітка, ви провокуєте його продовжувати чинити так само. Це дратує, але батькам не потрібно відразу ж намагатися виправляти таку поведінку.

Якщо підліток відкрито не порушує вста­новлених правил, можна просто ігнорувати дрібні прояви неповажної поведінки. У ви­падку, коли підліток, виходячи з кімнати, невдоволено бурмоче щось собі під ніс — це нормально. Але коли дитина відкри­то виявляє неповагу до інших людей або демонструє неприйнятну поведінку, варто втрутитися.

Як діяти в такому випадку? Визначте для себе, з якою поведінкою підлітка ви готові змиритися, а на яку потрібно звертати ува­гу. Пам’ятайте, що зневажливою поведін­кою дитина не намагається вас образити. Для підлітка це просто спосіб упоратися з фрустрацією. Постарайтеся поставити­ся до поведінки дитини з максимальною об'єктивністю. Це не означає, що вам не можна дратуватися. Постарайтеся впора­тися зі своїми емоціями, перш ніж реагу­вати на поведінку підлітка. Акцентуйте всю увагу на темі розмови.

Причина № 2. Лихослів'я на адресу інших людей

Іноді життя повне стресів: начальник на роботі вимагає неможливого, сусіди гала­сують за стіною, родичі дратують своїми претензіями. Для вас це слушна нагода по­казати своїм дітям приклад того, як можна впоратися зі своїм роздратуванням або обуренням. Діти багато чого вчаться на на­шому прикладі. Якщо ми лихословимо або погано відгукуємося про інших людей, не варто дивуватися, коли наші діти почнуть чинити так само.

Як діяти в такому випадку? Батькам вар­то показувати позитивний приклад своїм дітям. Вони спостерігають за вами, навіть якщо удають, що їм все одно. Якщо ви хо­чете прищепити дитині шанобливу поведін­ку, поважайте інших людей і навчіть цього свою дитину.

Причина № 3. Погляд на ситуацію очима дитини

Як можна дивитися на ситуацію очима ди­тини, коли йдеться про неповажну поведін­ку? Припустимо, підліток скаржиться на те, що йому в школі задають багато завдань, об­зиває вчителя й відгукується про нього неша­нобливо. Ви навіть можете погодитися з тим, що вчитель дійсно задає багато завдань. Стаючи на бік дитини, ви часто помічаєте, що й самі роздратовані вчителем. Ви погоджує­теся з тим, що завдань дійсно занадто багато і вчитель не має рації. Тим самим ви даєте зрозуміти, що не завжди шанобливо стави­теся до того, хто не має рації. Підліток почи­нає думати, що коли ви вважаєте, що хтось помиляється, то можна виявити грубість.

Як діяти в такому випадку? Насправді ні ви, ні ваша дитина не зобов’язані погоджу­ватися з кимось, просто щоб не здатися не­поважним.

У будь-якому випадку потрібно знайти прийнятний спосіб заявити про свою незго­ду. Стаючи дорослішими, підліток зустрічає все більше й більше людей, з якими він не згоден. Тому йому потрібно навчитися ви­ражати свою незгоду в спокійній манері.

Причина № 4. Акцентування уваги на поганій поведінці підлітка

Батьки підлітків схильні думати: «Моя дитина дуже часто виявляє неповагу до людей. Потрібно її весь час контролюва­ти, щоб вона виправилася». У зв’язку з цим батьки постійно зупиняють дитину й роблять їй зауваження. Іноді підліток на­магається поводитися добре, але в нього нічого не виходить. Постійні зауваження викликають у нього обурення. Якщо під­літку постійно вказувати на його недоліки, він може зробити висновок, що він просто не здатний на хорошу поведінку. Постійна увага батьків до недоліків тільки погіршує ситуацію.

Як діяти в такому випадку? Діти добре реагують на похвалу. Похвала дає дитині не тільки позитивні емоції, а й важливий зво­ротний зв’язок: вона розуміє, що батьки схвалюють її поведінку. Коли ви помічаєте хороші вчинки дитини, говоріть їй про це: «Добре, що ти пішов у кімнату, а не почав сваритися з сестрою. Я знаю, як ти нама­гаєшся контролювати свої емоції. Я ціную це».

Причина № 5. Прагнення поваги

«Я твоя мати, і ти повинен ставитися до мене з повагою!» Знайома фраза? Багато батьків стурбовані тим, що діти їх зовсім не поважають. Але повага до батьків не вини­кає в дітей автоматично. Більш того, підліт­ки зазвичай думають, що вони розумніші за батьків — це типове юнацьке помилкове су­дження. Тому неможливо змусити дітей по­важати вас. Повага — це почуття, і не можна змусити людину відчувати що-небудь. Але як же домогтися від дитини гарної поведін­ки, якщо в неї немає навіть поваги до вас? Для цього потрібно акцентувати увагу на поведінці, а не на почуттях дитини, навіть якщо ці почуття стосуються вас.

Як діяти в такому випадку? Ви не може­те вимагати, щоб дитина відчувала повагу, але ви можете вимагати від неї шанобливої поведінки. Коли підліток погано поводить­ся, скажіть йому: «Тобі може не подобатися правило, але його потрібно виконувати», «Ти можеш відчувати роздратування, але обзивати мене не можна». Акцентуйте ува­гу на поведінці, а не на почуттях.

Не турбуйтеся, якщо ви не можете впо­ратися з неповажною поведінкою дитини. Визнання того, що ви вибрали неправиль­ний метод — перший крок до вирішення проблеми. Це займе багато часу й енергії, але в результаті ви зможете навчити дитину поводитися чемно, з повагою.