І у тварин є не лише права, а й обов‘язки

У Мікса — складна доля. Років з десять тому цього, схожого на лайку, собаку хтось серед зими з машини викинув під чужу хату у віддаленому селі - і подався геть. Мабуть, набридло горе-господареві доглядати пса, от і вирішив позбутися його.

Добре, що на новому місці жила господиня з добрим серцем. Хоча мала на хазяйстві своїх двох «дворняг», дала притулок і Міксу. Все, що їли Мілка з Ліндою, діставалося і йому. Єдине, в чому був примхливий, — не любив сидіти на прив‘язі…

Але невдовзі сталася біда. Нова господиня тяжко захворіла і через кілька місяців померла. Хата спорожніла. Двох інших песиків розібрали добрі люди, а Мікс залишився сам. Втім, довго бути наодинці йому не довелося. Через кілометр жила інша пані з двома собаками. Мікс напросився туди — і жінка прийняла «небогу».

"Нахлібником" цей собака бути не захотів. Щоденну миску теплого супу з кісточкою він відпрацьовує як належить. Поки дві його подружки відпочивають у великому вольєрі, Мікс замість них виконує сторожові функції: відганяє ворон від курчат, своїм гавкотом сповіщає про людей, які проходять мимо чи заходять на подвір‘я, дає знати про диких тварин — які з лісу через поле ідуть в інший ліс. Коли з хати кличуть гавкунів на сніданок, Мікс терпляче чекає, поки наїдяться «дами», а вже потім приступає до трапези сам.
Джентльмен!

Ну, і ще один нелегкий обов‘язок звалив на свої плечі Мікс: з шерсті обох своїх нових подружок регулярно вибирає кліщів і блох. За такої «санстанції» господині немає потреби купувати у ветаптеці дорогі препарати проти паразитів.