Колись мисливські угіддя Франца Йосифа, тепер — президентська «дача»

Кажуть, щасливий той, хто вміє відпочивати у подорожі. Саме такий відпочинок організовує туристична фірма «Карпатія-Галич-тур», де вміло поєднано екскурсійну й пізнавальну програму з розважальною. Ми вже розповідали в одному з останніх номерів «Високого Замку» про подорож «Прийде ще час…», у якій довідалися про композитора зі Стрия «Бонді» — Богдана Весоловського, який у свої 22 роки написав невмирущий шлягер «Прийде ще час, коли затужиш ти за мною», і помолилися на його могилі у Стрию. А наступного дня нашу групу запросили на екскурсію у «Синьогору» — резиденцію українських президентів, що «заховалася» у горах за 60 кілометрів від Івано-Франківська.

Вхід — тільки за паспортами

Загальна площа території - 10 тисяч 886 га. У комплекс входять і огородже­ні мисливські угіддя, і заповідні ліси до­вкола.

Ще донедавна потрапити на цей об'єкт було неможливо. Однак часи змі­нюються. Кілька років тому карпатська президентська резиденція «Синьогора» відчинила двері й чекає на туристів. Од­нак, щоб туди потрапити, треба попере­дньо зареєструватися і надати паспортні дані. Зайти туди може тільки група з екс­курсоводом. Екскурсія коштує 150 гри­вень з людини.

Троє охоронців у камуфляжі зустрі­ли нас, наче на кордоні. А потім по одно­му «запускали» за огорожу. Звіряли наші паспорти з тими даними, які були вказані у відомості, і лише тоді дозволяли зайти. Треба було викласти усі «пікаючі» пред­мети, телефон, ремінь тощо, і пройти крізь рамку. Точнісінько як в аеропорту. В однієї нашої туристки у сумочці була ма­ленька металева «фляга» з коньяком (для підняття тиску). Витрясли усю торбинку, змусили залишити алкоголь, і лише тоді дозволили зайти…

Нас попередили про правила: під час перебування на території резиденції не можна фотографувати, голосно розмов­ляти, відлучатися від групи… Протягом півторагодинної екскурсії у президент­ській резиденції нашу групу супроводжу­вав охоронець.

Урядова резиденція «Синьогора» збу­дована 2001 року, за президентства Лео­ніда Кучми. До того тут була база спорт­комітету з невеличкими дерев’яними будинками. Перед початком робіт про­вели своєрідний кастинг — крім Прикар­паття, розглядали ще гірську Львівщину та Закарпаття (околиці Сваляви). Фран­ківщину обрали з кількох причин. По-перше, Гута — це «тупик», далі дороги нема, тому легко контролювати під'їзди та виявляти сторонніх. По-друге, тут найкраща екологія. За словами одно­го з місцевих, коли резиденцію вже від­крили, сюди завітала німецька делега­ція. Німцям сказали, що тут усе настільки чисте, що воду можна пити прямо з річ­ки. Один гість обурився, мовляв, такого не може бути. Дістали портативний ла­боратор, взяли пробу води. І вода з по­тічка Серем’ятин (притоки Бистриці-Со­лотвинської) виявилась чистішою, ніж… у німецькій пляшці.

Янукович зустрічав тут Новий рік, Порошенко — Різдво

Коли до влади приходив новий пре­зидент, розбудовував і добудову­вав її «під себе»: Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Віктор Янукович, який саме у Гуті любив зустрічати Новий рік. Про­довжив цю традицію і Петро Порошен­ко, який, крім Нового року, відзначав тут і Різдво.

На території «Синьогори» є ресторан, десять будівель, канатна дорога і роз­плідник з тваринами, SPA-центр, ста­вок з коропами і фореллю, ну і, звіс­но, вертолітний майданчик. Нас туди не водили. Гід жартував, що це терито­рія, «закрита у закритій зоні»… Чому ре­зиденція називається «Синьогора»? Бо навколишні Ґорґани, найвища верши­на яких — Сивуля, нагорі вкриті великим камінням і влітку мають синюватий від­тінок.

Є на території невелика капличка. Її збудували за наказом Януковича. За словами гіда, Янукович любив попроси­ти у Всевишнього спокою і здоров’я. А щоб не ходити у великі храми, волів мо­литися на території резиденції під час відпочинку.

Велика, крита червоною металочере­пицею президентська «дача» з боків має дві вежі. Втім, на замок не схожа — рад­ше нагадує вокзал. Може, далося взна­ки те, що будувала її Укрзалізниця, яку тоді очолював друг Кучми, тодішній го­ловний залізничник Георгій Кірпа. Усе­редину нас, на жаль, не пустили. Усі при­міщення опломбовано. Зате тепер ми знаємо, де саме президент Володимир Зеленський з дружиною і почтом до ве­ликої війни святкували Новий рік… У ве­личезному палаці - фоє з мармуровою підлогою (це ми побачили, заглядаючи у великі вікна), велика бібліотека з гале­реями і камінний зал. На Святвечір гості ходили у спеціальну колибу (на терито­рії резиденції), де весь інтер'єр — у гу­цульському стилі.

Янукович за чотири роки свого пре­зидентства був у Гуті лише раз. Попри це, саме за його вказівкою збудува­ли (замість старої колиби) новий рес­торан, критий тенісний корт, прибудову до мисливського будиночка. Ні першим, ні другим, ні третім Янукович так жод­ного разу і не скористався. До речі, ще замість альтанки на березі озера «по­божний» Янукович наказав збудувати капличку, в якій також жодного разу не помолився.

Відпочивати повинні тут наші Герої

Кажуть, 20 листопада 2021-го керів­ник Офісу президента Андрій Єрмак від­святкував тут свій 50-річний ювілей. Про це тоді «гуділа» мало не вся околиця, «подейкували» про це й у столиці. Мов­ляв, Зеленський і Єрмак покинули Бан­кову й полетіли в Карпати, у державну резиденцію президента України «Си­ньогора», де Єрмак мав відсвяткува­ти ювілей. З ними туди буцімто прибули інші «небожителі»… Хоча ще тоді в Офісі президента інформацію про святкуван­ня на президентській дачі спростували. Наш гід цю інформацію не підтвердив, але й не спростував. Помахав ціпком і пожартував: «Про це історія наразі мов­чить»…

Коли покидаєш резиденцію, у голо­ві крутяться питання: «Для чого це все?» і «Що з цим робити?». За весь час існу­вання резиденції там приймали лише кількох закордонних гостей, президен­та й прем'єр-міністра Польщі й прези­дента Грузії…

Як на мене, у такому лісі, де кришта­лево чисте повітря, мають відновлюва­тися ті, хто до поранення боронив Україну від агресора, а не ті, хто сидить у теплих кабінетах. Спрагу втамовува­ти з чистих карпатських джерел повинні наші Герої…