Як обрати репетитора для школяра: ключові поради для батьків
Чимало дітей ходять до репетиторів, починаючи з початкової школи. Батьки розуміють, що не можуть якісно допомогти дитині з уроками, а тому шукають фахівця у своїй справі, який зможе не лише «підтягнути» знання школяра, але й вберегти батьківські нерви…
Як обрати репетитора для дитини?
Психологиня Ольга Авраменко поділилась основними порадами з читачами «ВЗ».
— Дуже важливо шукати репетитора для дитини, який буде близький за цінностями до вашої сім'ї, — каже пані Ольга. — Адже важливо, щоб дитина знайшла спільну мову з репетитором. Щоби у дитини не було розриву між правилами удома, у школі і з репетитором. Дуже важливо, щоби все відповідало загальним уявленням про навчальний процес, який є у батьків.
Спочатку дитина має піти на пробні уроки до кількох репетиторів і обрати того, який їй підходить. А коли знайшли репетитора, потрібно дати дитині час на адаптацію — приблизно місяць, щоб репетитор познайомився з дитиною, а дитина з репетитором. Заняття будуть проходити онлайн, чи офлайн — значення не має.
Протягом цього місяця не варто чекати від дитини супер результатів. Звісно, таке може трапитися, але у першу чергу у цей період маємо спостерігати за навчальним процесом. Цікавитися у репетитора тим, як дитина справляється з навчанням, які у репетитора є ідеї та думки з цього приводу. Як батьки можуть допомогти дитині у навчальному процесі.
Протягом місяця батьки мають спілкуватися з дитиною і слухати, що вона говорить. Подобаються їй уроки, чи ні. Влаштовує її репетитор, чи ні. Дитині може не подобатися репетитор, і це не завжди означає, що репетитор поганий. Таке деколи трапляється, не подобається саме цей репетитор. І це нормально. Просто ми не зійшлися.
Отже, місяць ми приглядалися, поспілкувалися з репетитором, поспілкувалися з дитиною, тоді приймаємо остаточне рішення: рухаємося далі, чи ні.
Постійно вчитися — шкідливо: чому вам іноді варто відволікатися на інші справи
— Є таке просте правило — без перерв немає продуктивності, — продовжує розмову Ольга Авраменко. — Якщо ми ганяємося за продуктивністю, нам обов’язково треба мати якусь перерву. Бо якщо ми забороняємо собі перерви, отримуємо зворотний результат — продуктивність падає. У нас йде загальне погіршення когнітивних функцій, ми не можемо ні думати, ні рахувати… Настає загальна втома. А це нікому не потрібно. Це доволі шкідливо. Тому нам необхідно завжди робити перерви — щодня і щотижня.
У студентів та школярів є канікули посеред навчального року. Є великі літні канікули. Треба приділяти час цьому відпочинку, бо це наше відновлення. Якщо ми не відновилися, ми не зможемо ні вчитися, ні працювати.
Що саме ми робимо під час перерв? Це вже на вибір. Дуже важливо, щоби були варіації відпочинку. Для когось з дітей — це гуртки на кшталт арт гуртка: малювання, ліплення та інші. Для когось — спортивні гуртки. Для когось — зустрічі з друзями, спільні походи у кіно, чи на концерти. Можуть бути різні варіанти — від спорту до розваг! Також важливо щоби у цьому списку нашого відпочинку і відновлення було — нічого не робити.
Кожен день дитини розписаний від ранку до вечора. Активності є прикольні і не дуже прикольні. Все одно має бути час — пів години — година, коли дитина нічого не буде робити. Вона сама має визначити, як цей час буде проводити, і за це має сама нести відповідальність.
Отже, загальні рекомендації: прислухатися до себе, прислухатися до дитини. Якщо відчуваємо, що нам потрібен відпочинок, ми його організовуємо. Є ще одна приказка, яка допомагає нам переконати себе, що варто відпочити: якщо вчасно не піти у відпустку, то доведеться йти на лікарняний. Якщо вчасно не взяти перерву та не перестати вчитися хоча би на певний час, доведеться пропускати навчання через хворобу.
Тому таких речей краще не допускати. Краще дбати про себе та про своє здоров’я.