Гриби такі ж примхливі, як і люди…

Нарешті я знайшла свій перший у цьому сезоні білий гриб. А потім другий. І третій. І четвертий… Добре-добре, зупиняюся… Бо знайшла тільки чотири білих.

Зате багато червоноголовців, чи як їх називають місцеві - козарі. Нарешті літній грибний сезон відкрито. І тепер він поступово переходить в осінній…

Коли питала місцевих, чи є гриби, казали: «Та трохи є, але сухо…» Чекаємо на рясні дощі і тоді гриби можна буде «косити», бо земля за літо добряче прогрілася, але засуха. Гриби такі ж примхливі, як і люди. Їм весь час чогось бракує. То тепла, то дощів, то і тепла і дощів одночасно…

Тож, після першого-ліпшого дощу знову мчу у Карпати…