Прийшли у вишитих сорочках, поверталися у чернечих рясах…

У Крехівському монастирі Святого Миколая отців-василіян УГКЦ п’ятеро юнаків розпочали новий етап свого життя — новіціят, тобто дванадцятимісячне випробування та навчання. Перехід до нього розпочався обрядом «облечин» (назва походить від слова «облачатися», «одягатися», а в церковному середовищі означає «приймати певний одяг під час посвячення»). Журналістка «Високого Замку» спостерігала за цим дійством.

Облечини у чернечий одяг відбулися за окремим об­рядом під час Архієрей­ської Божественної Літургії, яку очолив Апостольський Екзарх для українців візантійського об­ряду в Італії Преосвященний владика Діонісій Ляхович. Спів­служили настоятель Крехівсько­го монастиря отець Володимир Маланюк та інші представники духовенства. Чин облечин уді­лив отець Йосиф Кралька (ЧСВВ, Чин Святого Василія Великого), Протоігумен Провінції Найсвяті­шого Спасителя.

Винуватці події прийшли на Святу Літургію у вишитих сороч­ках. Зачитали заяву про вступ до новіціяту. Далі прийняли по­стриг, одягнули монаший га­біт, який вважається симво­лом особливої посвяти Богові, а також ремінь — як знак готов­ності душі до духовного подви­гу, каптур та одержали вервицю і хрест, що є символом боже­ственної любові.

Кожен із кандидатів (віком від 17 до 40 років) згідно з традиці­єю обрав чернече ім'я. Маркі­ян Калітовський буде братом Давидом, Василь Ганик — бра­том Димитрієм, Артем Потапен­ко — братом Матеєм, Олег Бан­дрівський — братом Платонідом, Василь Павлюк — братом Рафаїлом.

Своє благословення ново­посталим новикам уділив вла­дика Діонісій. 62 роки тому він теж пройшов облечини. Нада­лі, зазначив владика, на цьо­му шляху було всяке: дово­дилося спати як на землі, так і в п’ятизіркових готелях… Але важливо відгукнутись на за­клик Ісуса йти за Ним і витрима­ти усі випробовування. Хрест, отриманий на облечинах, як ре­ліквію, зберігає досі.

Далі юнаки вже у новому ста­тусі, у монаших рясах, розійшлися спілкуватися зі своїми родичами, друзями та знайо­мими, які приїхали розділити з ними свято.

Я поговорила з великою ро­диною брата Матея (Артема По­тапенка). Мама, бабуся, дідусь та інші гості були у вишиванках, у піднесеному настрої.

Запитую новопосталого бра­та Матея, чому саме таке ім'я об­рав. «В Євангелії описано про покликання апостола Матея, ко­трого звали Левій. Левій-Мат­вій був покликаний Ісусом Хрис­том. Він встав і пішов за Богом, — каже. — До того збирав мито. Я сповнений великою радістю, що одягнув чернечий одяг. Ро­зумію той обов’язок, який відте­пер на мене покладається».

Мама брата Матея Ольга Бі­лик не приховувала свого хви­лювання, а слова її вражали до сліз: «Не люди обирають таку дорогу, а Ісус. Тішуся з такої лю­бові Бога до мого сина. Єдине, що прошу у Бога і Матінки Бо­жої, щоб допомогли йому висто­яти на тому шляху, який обрав. Не переживаю за свою старість, думаю лишень про нього. Моє серце буде завжди там, де мій Матей. Прошу Господа, щоб він витримав усі спокуси та випро­бування».

Жінка з квітня 2022 року слу­жить у ЗСУ. Була в різних міс­цях бойових дій — у Красній Горі, населених пунктах під Бахму­том… Бабуся брата Матея каже, що їм, звісно, вдома не виста­чатиме Артема, але перекона­на, що він зробив правильний вибір.

Прийняті на новіціят ченці матимуть рік випробувань і на­вчань. Цей час дається для того, щоб кожен міг глибше пізнати своє святе покликання. Це їх­ній перший крок після року, який прожили в монастирі як канди­дати. Поступово переходити­муть на наступні етапи черне­чого життя, щоб поглиблювати свій вибір.