У кленовому соку можна маринувати м’ясо

У ці березневі дні мій знайомий Петро Вульчанський із гірського села на Тернопільщині та вся його сім'я разом із донечками-школярками більше п’ють не домашні компоти, не магазинні шипучки і навіть не молоко від власної корови — а натуральний, із солодким присмаком кленовий сік. Господар збирає його у лісі, що за кілька кроків від хати. Каже, цей сік, в якому, крім глюкози, багато корисного заліза, кальцію, ліпше за все тонізує, освіжає, проганяє депресію, додає сил у час весняного авітамінозу. І без всяких там піґулок виводить з організму шлаки, що назбиралися в ньому за зиму.

Петро збирає зараз кленовий сік, бо він почав сочитися швидше від березового (як тільки стане трохи тепліше, і до нього теж прийде черга). Обережно висвердлює у стовбурі кілька отворів, вставляє туди трубочки з бузини з її корисними ферментами і насиляє пластикові фляги.

У таку закриту тару не по­траплять ні комашки, ні сміття. За пів дня соковіддачі чотири півторалітрові пляшки будуть повними. За сезон з одного дорослого клена може накапа­ти 40 літрів цього цілющого до­бра.

Домашні кажуть, клено­ві «сльози» смачніші від бере­зових. Пити цей сік можна сві­жим, але одна незручність: через його потужну очищуваль­ну силу доводиться часто, як ка­жуть старші люди, «йти до ві­тру». Тому мама Петра воліє переварювати зібрану рідину — присмачує її шипшиною і цу­кром. Кілька трилітрових слоїків цього питва зі скибками лимо­на, апельсина, цукерками «Дю­шес», «Барбарис» дружина при­готує на літо — щоб пити його під час польових робіт, у косо­вицю, пригощати ним гостей.

Інші господарі до кленового соку додають меду, сухофрук­тів, а потім настоюють зо два тижні - виходить енергетич­ний напій. Дехто вміє приго­тувати із лісового урожаю си­роп, який годиться навіть для маринування м’яса. А можна із кленового соку зробити ори­гінальне домашнє «шампан­ське». Рецепт простий: ріди­ну підігрівають до 35 градусів, додають цедру лимона, кілька родзинок, зо 15 грамiв дріж­джів. Потім охолоджують, на­кривають марлею, дають по­стояти 14 днів — розливають і закупорюють у пляшки, кла­дуть їх лежачи у прохолодне місце.

За освітою Петро — лісник, знає, як берегти ліс. Тому піс­ля збирання кленового і бере­зового соку завжди замащує зроблені отвори глиною або забиває їх кілочками, щоб де­рева не виснажилися.