Зима, а у круків уже романтичний сезон

Чимало цікавого із життя цих дещо за­гадкових птахів «Високому Замку» розповів член ради Європейського Орнітологічно­го Союзу (EOU), професор Львівського націо­нального університету Андрій Бокотей.

— Круки є найбільшими за розмірами представ­никами родини воронових, завдяки масивним па­раметрам можуть повністю накрити собою кладку яєць, — каже науковець. — Гніздо будують вели­ке, його середину вимощують шерстю тварин — у цьому кублі досить тепло для того, щоб яйця пройшли процес інкубації. У прохолодний період самка практично не сходить з гнізда, а якщо є така потреба, то її швидко на яйцях підміняє самець.

Круки дуже рано виводять своїх пташенят. У кін­ці березня малята вже можуть з’явитися на світ. А поки що у цих птахів триває шлюбний період, вони токують — активно кружляють у повітрі, виписуючи піруети, літають один за одним, крукають.

Круки вміють добре полювати на гризунів. Але щоб не витрачати зайвих сил, нині добувають собі їжу і легшим способом. Літають до сміттєзвалищ, де знаходять доступний корм. На таких звалищах у позагніздовий період цих птахів можуть збира­тися сотні, хоча за своєю природою вони — саміт­ники. Гніздяться окремими парами у лісах, у вели­ких лісосмугах.

Помилково круків плутають із граками, які жи­вуть у міських парках і у ці дні ходять по газонах, біля дерев, вишукуючи схований восени корм. Грак і крук різняться розмірами. Другий удвічі-утричі більший за першого. У крука дуже масив­ний сильний дзьоб, а також інший хвіст — ромбо­подібний, із гострим закінченням.

Різна у них і «мова». У грака це щось подібне на «кар-р-р!». У крука назва звуконаслідувальна — низьким голосом він крукає - «кру-кру!». Особли­во часто ці звуки чути тепер.

Ми запитали професора про довголіття круків — бо чули легенди, що вони можуть літати і 300 років. Але науковець спростував цю легенду:

— Живуть ці птахи до двох десятків років. У не­волі проживуть більше. Доводилося чути, що у зо­опарку Великої Британії крук дотягнув до 60 ро­ків. Ці птахи піддаються дресурі, можуть імітувати слова, цікаві своєю поведінкою. А от те, що вони здатні жити сотню років, — байка…