На Андріївських вечорницях ворожили колись. Ворожать і тепер

Ви колись ворожили у ніч на Андрія? Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожать дівчата у ніч перед святом. А хлопці у цю ніч бешкетують — роблять збитки не лише своїм друзям-ровесникам, а й сусідам. Бувають ці збитки з гумором, а трапляються і плачевні. Церква негативно ставиться до будь-яких ворожінь, але якщо «обряд» провести з гумором, дотепно, то чого ж не поворожити.

На жаль, у наш час не до ворожінь і не до гучних забав. Але якщо у день святого Андрія, який цьогоріч вперше відзначали 30 листопада, послухати цікаву розповідь — як це було колись, з якою метою збиралася молодь і у чому полягає «таємниця» ворожіння, то чому «не можна»?

На таке свято потрапила і журналістка «ВЗ». Його організувала керівник туристичної фірми «Карпатія-Галич-тур» Теодозія-Любов Микитка.

— Будь-які свята треба відзначати з користю, — каже пані Теодозія-Любов. — Насамперед, для того, щоб зберегти українські народні традиції. Вечорниці на Андрія проводили з давніх-давен. А ми зібралися ще й з благодійною метою — зібрати кошти для закупівлі подарунків до дня святого Миколая дітям, чиї батьки загинули на фронті. Списки для цього нам надають громадські організації. Звісно, ми не можемо забезпечити багатьох, але тих 12 діток, які потрапили до нашого списку, отримають подарунок від Миколая. Гості, які прийшли на вечорниці, кидали у скриньку довільну суму. Загалом вдалося зібрати 2000 гривень. Це непоганий додаток до тих 4000, які нам вдалося зібрати у попередніх виїздах з групами. Ми придбаємо необхідні речі - футболки, шкарпетки та теплий одяг. Звісно, цих коштів замало, але нам допоможуть інші благодійні організації. Усі подарунки, чеки ми, звісно, фотографуємо, зберігаємо чеки і викладаємо у соцмережі - щоб кожен, хто дав гроші, знав, куди їх було витрачено.

Вечорниці розпочалися з коляди. Саме Ангел сповістив гостей про це. Точніше, чарівна фея у білій сукні з ангельськими крилами вийшла до гостей з колядою. Це — солістка Львівської національної філармонії Оксана Савіцька. Окрім колядок, віночок українських пісень, у тому числі й творів незабутнього Ігоря Білозіра, дарувала у цей вечір співачка.

Оскільки у дійстві участь брали в основному жінки, організувати «Калиту» (традиційний обряд на Андріївські вечорниці. — Г.Я.) не змогли. Але навіть серед тих кількох представників сильної статі вдалося обрати пана Калитовського, який опікувався гостями свята.

А потім було ворожіння — хто найшвидше вийде заміж. Кожна з нас давала свій черевик-чобіток. Взуття «вишикувалося» шнурочком. Ведуча вечорниць переставляла чобітки з «хвоста» до переду. Чий черевик першим «прийшов» до дверей, та і вийде першою серед усіх інших заміж.

А коли господині подали вареники, попередили, щоб їли обережно, бо у багатьох з них є сюрпризи. Що потрапило «на зуб» моїм сусідкам за столом? Комусь мініатюрна лялечка — жінка народить дитину цього року, іншій — перстень, отже, слід чекати весілля…