Виведений сорт перцю назвала «Слава ЗСУ»

Дівчинка охоче переймала від дорослих знання та досвід із плекання та збору репродук­тивного матеріалу. Копіюючи їх, вліт­ку ходила луками та придивлялася до дикорослої рослинності. А восени, коли жовтіли верхівки, запасала на­сіння, щоб згодом посіяти біля хати…

Не полишила улюбленої справи й у зрілому віці. Тепер молода жінка вирощує на своїй ділянці велику кіль­кість їстівних та декоративних куль­тур. Всі вони успішно приживаються й вегетують. Саме про таких людей у народі кажуть: «Вона лопату на городі забуде, то й та навесні проросте».

Особливу увагу ентузіастка при­діляє перцю. На ділянці його багато: від надранніх — аж до пізніх видів. Є плоди різного кольору: ніжно-кремо­ві, оранжеві, яскраво-червоні, фіоле­тові, глянцеві. Вражають і розмірами. Одні екземпляри масивні, кубоподіб­ні, інші - маленькі (відомі під назвою «Апельсин»). Вони оранжеві, солодкі, добре зберігаються.

До речі, пані Іванна займається не тільки вирощуванням, а й селекцією.

Так, упродовж шести сезонів вона працювала над виведенням нового сорту. Представила його 2022 року й назвала «Слава ЗСУ» — у подяку на­шим доблесним воїнам за героїзм та жертовність.

На кущі новинки формується до 10 масивних, товстостінних плодів вагою 350−460 г. Довжина — 26−28 см, товщина стінок — 8−9 мм. Смак солодкий та ніжний. Рослини фор­муються високими й міцними, тож не потребують підв'язування.

«Сорт перевищив мої сподівання. Для порівняння, нинішнього сезону спеціально посадила гібриди відо­мих компаній. Жоден із них не пока­зав кращого результату. Виходить, що з моїх плодів потрібно збирати насіння. Воно повторюватиме всі ма­теринські ознаки», — переконана се­лекціонерка.