Перед відльотом бузьки підкріплялися у… малині
Усі ми звикли, що у кінці літа чи на початку осені лелеки гуртуються у зграї і, щоб перебути зиму, беруть курс на далеку Африку. Дорога ця не близька — до 12 тисяч кілометрів. До того ж — енергозатратна. Успішно подолати її дозволить надійний запас сил
Акумулюють їх лелеки по-різному. Зазвичай прилітають на післяжнивне поле і у стерні вишукують дрібних тварин, комах. Особливо багато корму можна знайти після оранки — у свіжій ріллі легко впіймати гризунів, надибати поживних жучків, черв’яків.
А цей ось бусол перед відльотом у чужину вирішив «нагуляти жирку» на плантації фермерських малин. Серед кущів легко можна знайти високобілкову гусінь, клопів, коників-стрибунців, які є найбільш поширеною їжею цих птахів. Нерідко у гущавині ягідника натрапиш і на більш об'ємний корм — ящірку, вужа, полоза чи гадюку, які люблять вештатися у малинових «джунглях».
Присутність лелеки на полі ще й додає настрою збирачам малин, робить їхню працю безпечнішою. Після своєрідного аудиту у міжряддях, який виконує бузько, вони вже не бояться зустрічі зі зміюкою.
