Непрошені гості у буряках

Чи не найбільше її грядкам, що за кількадесят метрів від лісу, допікають… дикі кози. Вар­то тільки «зіпнутися на ноги» бу­рячкам, а ці збиточники тут як тут: висмикують із-землі кожну другу рослину. Таке «проріджу­вання» не дає господині спо­кою. Щоб відігнати дичину від городини, змушена була по­ставити кілька опудал, які ви­готовила зі збитих навхрест палиць і старого одягу. Може, якраз ці страховиська відля­кають непрошених гостей. То­рік забарилася — і сарни «під­стригли» весь червоний буряк, не було з чого варити борщ…

Людям, які в основному жи­вуть з поля, доводиться нелег­ко. «Воюють» із кабанами, які зазіхають на їхню картоплю і кукурудзу. Проганяють ястру­бів і лисиць, що полюють на ку­рей. Шукають способів викури­ти шпаків, які спустошують від ягід черешні, вишні. Взимку за­хищають від зайців молоді де­ревця. Лякають ворон, які ви­збирують посіяну кукурудзу.

Але є і приємні відчуття. Душа радіє від того, що наші лі­сові і польові угіддя і далі бага­ті на фауну.