Коза Фрося любить їсти морозиво й вилазити на підвіконня

На господарстві колиш­ньої працівниці сільського склозаводу Ганни Потоць­кої зі села Волиці на Тернопіль­щині живуть дві кізоньки. Одну жартівливо назвали Фросею, ін­шій, молодшій, внучка Соломія дала «актуальну» кличку — Джа­велінка. Клопотів з ними неба­гато, бо невибагливі - їдять усе підряд. Взимку, крім запашного сіна, смакують вареною карто­плею, кашею, натертими буря­ками. Щоправда, в одному при­мхливі: води хочуть дуже чистої - не з потічка, а з-під крана.

Влітку кізоньки пасуться у са­дочку і біля гори, де росте бага­то лікарських рослин. Тому й мо­локо їхнє таке смачне і корисне. Дітлахи часто пригощають бабу­синих улюблениць печивом, цу­керками — ті не відмовляються. Кілька днів тому, коли було дуже спекотно, Фрося зраділа, коли п’ятирічна Каріна запропону­вала їй свого морозива. Обли­зувала «льОди» на паличці так само апетитно, як робимо це ми з вами.

Поза тим, Фрося — тро­хи бешкетниця. Норовить у па­лісаднику обскубати листя на трояндах. А ще може залізти на підвіконня. Всі ці витівки госпо­диня своїм вихованкам прощає, бо кози добре дояться. За один раз Фрося може дати два літри молока. Софійка навчилася го­тувати з нього плавлений сир. Щоб він був смачніший, додає у козяче молоко куплену у місті закваску.