Витяжка у ванну: що потрібно знати для правильного влаштування

Це вимагає особливої уваги до вентиляції: мікроклімат в приміщеннях повинен швидко повертатися до нормальних показників.

У цій статті ми розповімо, чому встановлюють витяжку у ванну, як вона працює та за якими критеріями вибирати систему, яка підійде для вашого житла.

Для чого потрібна витяжка у ванній?

Витяжні канали, які можна побачити у санвузлі або на кухні, обладнуються за вимогами Санітарних норм і правил: у кожному будинку повинна бути, щонайменше, природна вентиляція. Так держава піклується про якість життя та безпеку громадян, а також продовжує термін експлуатації забудови. Однак природна вентиляція має свої недоліки, наприклад, залежність від погоди, недостатню потужність та неможливість контролю напрямку/швидкості повітряних потоків.

Щоб розв’язати ці питання, встановлюється примусова витяжка у ванну кімнату, оснащена вентилятором для руху повітряних мас. Системи зі зворотним клапаном проєктують коли в домі спостерігається ефект «зворотної тяги».

Принцип роботи витяжки

Свіже, насичене киснем повітря потрапляє до будинку через щілини, вентиляційні клапани або бризери. Це називається припливною вентиляцією. Одночасно з припливом постійно відбувається скидання відпрацьованого повітря, що здійснюється через віддушини → супутникові вентканали → вентиляційні шахти, які виходять на дах чи горище будинку. Обладнання монтується у витяжному вентканалі, щоб прискорити процес скидання відпрацьованого повітря, якщо природна вентиляція тим чи іншим чином не справляється зі своїми задачами.

Найпоширеніші типи систем

Перш ніж вибрати витяжку для ванної, розглянемо які саме витяжні вентилятори найчастіше використовуються у сучасному житлі.

• Прилади на базі осьового (або аксіального) вентилятора — найпростіший, найдешевший і тож дуже поширений варіант. Система має невисоку продуктивність, але не усім потрібна велика потужність — це гарне рішення для невеликих санвузлів, теплиць, громадських закладів тощо.
• Універсальні та надійні відцентрові (чи радіальні) вентилятори відрізняються спіральною формою корпусу, за що їх часто називають «равликами». Гарне рішення для будь-якої сучасної будівлі.
• Дахові системи спеціально зроблені для встановлення у горизонтальному положенні навіть без повітряного каналу — просто в полотно даху.
• Канальні вентилятори застосовуються для складніших канальних вентиляцій, які можуть охоплювати усі приміщення.

Як обрати необхідне обладнання

Коли ви підбираєте модель витяжки для ванної, важливо звернути увагу на кілька ключових моментів:

1. Потужність пристрою. Вибір залежить від площі приміщення, яке буде провітрюватися. Мінімальний розрахунок зробити просто: об'єм приміщення (куб.м) множимо на кратність повітрообміну кімнати (значення нормується в СНіП; для ванної зазвичай становить 8−10).
2. Рівень шуму. В окремому від ванної туалеті можна розмістити й шумний прилад — це дозволить трохи зекономити. Однак витяжці у ванній краще бути безшумною. Наша рада — показник не повинен перевищувати 20−25 дБ, щоб не дратувати під час відпочинку.
3. Діаметр пристрою. Якщо вентилятор монтується в повітряний канал, то підбирається необхідний діаметр труби, або навпаки, сам прилад обирається під переріз готового каналу.
4. Має велике значення додатковий функціонал.
   Підберіть відповідний рівень захисту від вологи. Моделі з датчиками вмикаються при русі чи при досягненні певного рівня вологості в приміщенні. Таймери дозволяють налаштувати включення/вимикання пристрою через певні проміжки часу. Витяжки для ванної зі зворотним клапаном допоможуть розв’язати проблему «зворотної тяги». Підсвічування зробить з пристрою приємний нічник.
5. Дизайн решітки. Конструкція повинна гармонійно вписувався в інтер'єр ванної кімнати кольором, текстурою, формою та матеріалом, а також гарно захищати пристрій від сторонніх предметів.

Основні правила встановлення витяжки у ванній

Зазвичай проєктування примусової вентиляції, підбір/замовлення обладнання та його встановлення делегують фахівцям кліматичної компанії. В такому випадку ви будете повністю впевнені в результаті. Практично кожен монтаж вентсистеми передбачає такі етапи:

1. Підготовка вентканалу під стелею, навпроти дверей. Якщо віддушина розташована у невдалому місці, протягують повітровід до потрібної локації та приховують його над стелею. Також вхід коректується по розміру, якщо це необхідно.
2. Сам вентилятор вставляють в канал та підключають до живлення;
3. Пристрій фіксують саморізами або альтернативними кріпленнями з набору;
4. Проміжки герметизуються та маскуються;
5. Готова система проходить пусконалагоджувальні роботи та приймається в експлуатацію.