Козуля Соня спить на дивані
Крім своїх господарів, любить товариство домашніх котів

Дикі тварини повинні жити серед дикої природи, вважають зоологи. Але часто трапляються випадки, коли притулком для звірини вимушено стають людські оселі. Про одну з таких історій розповів телеканал міста Коростеня на Житомирщині.
Улітку сім'я Наталії Нестерчук пішла збирати лісові ягоди. У гущавині натрапили на крихітне (важило 600 грамів), немічне, напівживе малятко козулі. Видно, тваринка давно не відчувала материнської опіки, була голодною — бо жалібно пищала, у неї було пошкоджене око, а частину носика погризли комарі. Життя малюка висіло на волосинці, тому пані Наталія вирішила забрати його додому, у село Грозни.
Ветлікар підказав, як доглядати сироту. Йому давали ліки, кожні три години поїли молоком, а згодом годували різними вітамінними кормами. Взимку пані Наталія пригощала тваринку листям із троянд, яке власноруч збирала по чужих палісадниках, а також засушеними квітами. Дотепер постійно дає кукурудзу, сіно, висівки, сиру картоплю, пшеницю. Улітку-восени вводила у раціон своєї улюблениці лісові гриби, які козуля хрумала з величезнм задоволенням. І за кілька місяців знайда виросла у здорову, граціозну козулю. Назвали її Сонею.
У новосела є своє місце у будинку Нестерчуків, хоча вільно гуляє по всіх кімнатах. Ложем для Соні слугує розлогий диван. Спати разом з нею вкладаються два домашні коти. Крім них, пані Наталії та її чоловіка, не підпускає до себе нікого. Господарі так прикипіли до своєї улюблениці, що пробачають їй всякі дрібні капості, як-от погризені журнали, шпалери, пошкоджену зарядку до телефону…
Домашня козуля, як і її лісові родичі, має свій особливий режим харчування. Двічі на ніч проситься, щоб їй дали чогось смачненького. Тоді пані Наталія встає з ліжка і готує для неї перекус. І ще — «до вітру» Соня проситься сама, природну потребу справляє надворі.
Приручену козулю Нестерчуки хочуть відпустити у дику природу. Адже довколишні шуми її дуже лякають: проїде машина чи хтось із чужих заговорить неподалік — відразу втікає до хати. Тож незабаром Соня поїде жити у районний заказник «Межиріччя» — там адаптується до життя на природі. Пані Наталія приїжджатиме до неї у гості. А з часом, коли це миле звірятко звикне до самостійного лісового життя, йому дадуть повну свободу.