«Наша Софійка — патріотка, дякуємо Богові за таку дитину»
Гроші за відрізану півметрову косу десятирічна дівчинка віддала ЗСУ
У соцмережах прочитала повідомлення про те, що ще одна українська дитина віддала не просто кошти на ЗСУ, а фактично часточку себе.
Десятирічна Софійка, учениця Львівської середньої школи № 15, відрізала своє 50-сантиметрове волосся, продала його, а виручені 2000 гривень перерахувала на потреби українського війська. Про це журналістці «ВЗ» розповіла мама Софійки пані Марія.
— Ще місяць тому Софійка мені підкинула цю ідею, — каже пані Марія. — Казала: «Давай обріжу косу. Гроші з проданого волосся хочу перерахувати нашій армії». Просила, щоб я їй у цьому допомогла. Я була горда від цих слів, бо виховала справжню українку, але моє серце розривалося від жалю. Бо за всі її 10 років Софійку ми підстригали лише один раз. Та й то було не більше як пів сантиметра. Звісно, я її відмовляла. Казала, що дам їй гроші, щоб вона особисто їх перерахувала на потреби фронту. Але дитина хотіла не за наші з чоловіком гроші робити добрі справи, а зробити особистий внесок для нашої перемоги! Останні два тижні я шукала майстра, який би обрізав волосся, але робила все для того, аби цього не відбулося. То ми не могли підібрати дня, коли поїдемо у салон, то ще знаходилася якась інша причина. І тоді Софійка попросила допомогти їй у цьому старшого брата.
— Тобто вашого старшого сина?
— Так, між ними велика різниця. Нашому старшому синові 23 роки. І він зі Софійкою потрапив до тієї ж дівчини, з якою я домовлялася напередодні. А мені вони вже скинули фото, на якому наша донечка з короткою стрижкою.
— Що ви відчували у цей момент?
— Пригадала, коли два тижні тому ми були на Богослуженні у церкві, Софійка причастилася, а робить вона це дуже часто, тоді підійшла до мене і сказала: «Мамо, а що тобі важливіше — моє волосся, чи Перемога України?». Ком стиснув горло і не дав мені сказати своїй дитині, як сильно я її люблю і пишаюся нею. А вдома сказала чоловікові, що більше ми її відмовляти не будемо. Софійка так вирішила, це її добра воля, а ми маємо дякувати Богові за таку дитину і бути щасливі від того, що вона у нас така патріотка. Хоча й народилася в росії…
— В росії?
— Так. Ми повернулися в Україну 2013 року. Це було перед Майданом. Софійці на той час минув рочок. Я прожила в росії 16 років, чоловік — 22. Чоловік потрапив туди на роботу у дуже поважну фірму і забрав мене зі собою. Ми там працювали офіційно і мали власну квартиру. Там народилася Софійка, там ми її і похрестили. Хрещені батьки Софійки живуть у росії. Я розповіла їм історію про те, що наша дитина пожертвувала свої коси на потреби армії, і скинула фото. Річ у тім, що наш хрещений батько не дуже вірив у те, що росія повномасштабно вдерлась війною в Україну. Все переконував, що то Америка хоче нас посварити. Але тепер вже і він зрозумів, що у нас робиться насправді - гинуть мирні люди і діти… Я навіть під час повітряної тривоги записувала той страшний гул і скидала їм запис. Коли у нас на День Незалежності вили сирени, я зателефонувала своїй кумі і сказала: «Ось, вже шоста сирена. Це дуже страшно. Але ми все одно переможемо. Бо добро перемагає. А зло буде покарано!».
