Передплата 2024 «Добрий господар»

Карпатські рисі уміють робити селфі!

Відстежити їх допомагають комп’ютеризовані системи, 70 «фотопасток»

На заповідній території Національного природного парку “Сколівські Бескиди” (24 тисячі 369 га) мешкають щонайменше десять рисей – вісім дорослих особин і двоє їхніх чад. Наявність цих рідкісних звірів природоохоронцям вдалося встановити з допомогою прикріпленої до дерев чутливої імпортної апаратури – так званих фотопасток, які фіксують життя диких звірів, анітрохи не втручаючись у їхнє життя.

У “Високому Замку” ми вже розповідали, як зга­дані прилади допомага­ли облікувати у Карпатах вовків, оленів, ведмедів, навіть при­блудного лося. Але, погодьте­ся, “підглянути” за вкрай потай­ними рисями – нелегка справа, справжня удача. Подробиці цього “фотополювання” корес­понденту “Високого Замку” роз­повів директор згаданого парку Василь Приндак.

– Життя звірини ми відсте­жуємо не як нам заманеться, а за певною методикою, – каже Василь Петрович. – Заповідну площу ділимо на рівномірні ква­драти, і комп’ютер визначає, де потрібно розмістити “фотопаст­ку”, – їх у нас працює 70. Апа­ратура дозволяє ідентифікува­ти кожну тварину. Зокрема рись – за розміщенням плям на її тілі, вони не повторюються на іншій особині. За три-п’ять років змо­жемо точно порахувати, скіль­ки цих “велетенських кішок з ки­тицями на вухах” живе у нашому регіоні. Думаю, їх значно біль­ше, ніж наразі виявлено.

У Карпатах рись почувається доволі комфортно. Як правило, для свого побутування вибирає прадавні ліси (букові, ялинові, ялицеві), “незаймані” зони, куди не ступає нога людини, а відтак немає причин для хвилюван­ня. Значну частину свого життя проводить на деревах – добре лазить по них, з них полює.

Рисі – вкрай обережні ство­ріння. Людину чують здалека (все залежить від рельєфу міс­цевості, напрямку вітру), тому завбачливо ховаються від неї. Через це побачити рись вкрай складно.

“Фотопастки” автоматично реагують на рух. Знимкують і за­писують зняте на карту пам’яті як удень, так і вночі. Клацання затвора звірі не чують. Як і не бачать фотоспалаху, який за по­треби підсвічує рухомий об’єкт.

– Звірі наших камер не боять­ся, – уточнює пан Василь. – Ма­ємо унікальні кадри, коли та чи інша тварина, помітивши щось підозріле для неї, заглядає в об’єктив. Тоді і спрацьовує ка­мера. Такі селфі у нас робили у тому числі рисі. Чи не зривали рисі ці камери своїми лапами чи зубами? Таких випадків не було. Збитки нам робили лише деякі безвідповідальні люди...

Насамкінець ми запитали у пана Василя, світлини яких зві­рів у “фотопастці” стали для нього сюрпризом.

– Найбільшою несподіван­кою було, коли в об’єктив по­трапив лісовий кіт. Сліди його бачив давно, а от самого ко­цура вистежити не вдавалося. “Фотопастка” заспокоїла дея­ких скептиків, які раніше вважа­ли вигадкою нашу інформацію про цього рідкісного екземпля­ра. Тепер маємо документальні докази.

Читайте також: Шпаки “намалювали” у небі... ложку

Схожі новини