Передплата 2024 ВЗ

Двічі дістав ножем у груди

І двічі від смерті врятував той самий хірург!

Коли нещодавно на операційний стіл до торакального хірурга Рівненської обласної лікарні Ігоря Свєнтозельського потрапив пацієнт із ножовим пораненням серця, лікар відчув, що той йому — не зовсім чужий. А коли підняв з архіву історію хвороби пацієнта, згадав: 19 років тому вже врятував цьому ж хворому життя. Тоді ніж чоловікові встромили у легеню з того ж боку.

Ігор Свєнтозельський рятує хво­рих з різними травмами грудної клітки. Між собою пацієнти кажуть: руку має легку. Але досі вдруге з ножовим пора­ненням ще не оперував нікого… Сергія Глухоцького впізнав не одразу. Лікар зга­дує, що саме чергував, коли серед ночі «швидка» привезла хворого з ножовим пораненням серця.

Чоловік був при пам’яті, але свідомість уже мав загальмовану, — розповідає Ігор Свєнтозельський. — Тиск був 50 на 0, а це — серйозна загроза життю. Власне, усі ножові поранення у серце без хірургічної допомоги ведуть до смерті. Як правило, людина гине у перші хвилини.

Сергія одразу перевели в операційну, де команда медиків дві години за нього боролася.

Під час операції ми побачили, що па­цієнт вже був колись поранений в ту саму ділянку грудної клітки, — каже лі­кар. — Це додаткові труднощі, адже з’явилися спайки, і нам важче було до­братися до серця. Але саме це, можли­во, врятувало хворому життя, бо кров не втікала всередину, а йшла назовні, була відкрита рана.

Лікар на манекені показує тонкощі операції. Як зробили на грудях надріз, пробралися між ребрами, видалили спайки та відгорнули легені. Розпові­дає, як пальцем закрив рану на серці, щоб не пульсувала кров, і як почали на­кладати шов. Філігранна робота!

Ігор Свєнтозельський зізнається, що одразу було відчуття, ніби пацієнт знайомий. Наступного дня взяв з архі­ву попередню історію хвороби Сергія. Було цікаво, коли і який хірург чолові­ка оперував. І прочитав там своє пріз­вище!

— Як сьогодні почувається хворий? — цікавлюся.

— Якщо чесно, досі не оцінює свого реального стану. Каже: «Яке ж це пора­нення, коли я ногами сам спускаюся на перший поверх і на п’ятий піднімаюся?» І це за кілька днів після операції!

Чоловік відмовляється від фото, але до деталей розповідає, що саме двічі пере­жив. Каже, у молоді роки був спортсменом — виступав за Рівне як бігун і навіть меда­лі отримував, був боксером, займався лег­кою атлетикою. Усе змінило лезо ножа, яке йому в груди встромив… батюшка.

— Він мій знайомий. Тоді зібралася компанія, за щось посварилися, і батюш­ка почав бійку. Я став за хлопців заступа­тися, а він дістав ножа. Справа до суду дійшла, отця десь у Дніпро запротори­ли в психлікарню. Нещодавно помер від ковіду. А мені знову ножа в груди встро­мили…

Цього разу потерпів Сергій вдома. Справою займається поліція, тож дета­лей не розповідають. Відомо, що в його оселю серед ночі постукали й на поро­зі підрізали. Потім нападник подзвонив у двері сусідам і розповів, що начебто Сергій сам себе поранив. Але люди не повірили й «швидкої» не викликали. По­ранений сам доповз до телефону і на­брав «103».

— За ці майже двадцять літ часто докучав рубець на грудях?

— Та я ніколи й не згадував, що була рана. Уже через півроку носив мішки з картоплею, — каже. — Потім влаштувався на роботу водієм.

Читайте також: Як швейцарський банкір знайшов у Львові кохання і відкрив родинний готель

Схожі новини