На Волині збирають 10-15-кілограмові кавуни

Є у них баштанні різних сортів: чорні, темно-зелені, білі, смугасті… Ми попросили господиню розповісти про особливості цієї роботи.

— Розпочинаю висіва­ти насіння на розсаду приблизно у середині квітня, але можна братися за справу й дещо пізніше. Однак попередньо репродуктивному матеріалу необхідне пророщу­вання, — каже Оксана Михайлів­на. — Використовую пластмасові стаканчики з прорізаними у дні двома дірочками (щоб під час поливу стікала зайва вода). Їх наповнюю землею із листяно­го лісу (ґрунт навколо хвойних дерев кислий). Покладені сюди проклюнуті зернята приси­паю землею. Тару складаємо у пластмасові ящики та ставимо на південне підвіконня. Якщо бракує світла й рослини витягу­ються, то вночі вмикаю лампи.

Коли на вулиці стовпчик тер­мометра піднімається до +15°С, ємкості виношу надвір (для за­гартовування). А перших днів червня висаджую на город.

Найліпше вибирати півден­ний схил ділянки, захищений від вітрів. Кращі ґрунти — піща­ні. Добре, якщо раніше сюди внесли гній. Площу розпушую, вирівнюю, застеляю чорною плівкою, в якій з інтервалом 1 м акуратно прорізано дірки діаме­тром 12−15 см.

У викопані лопаточкою лунки наливаю води та поміщаю ви­йняту методом перевалювання розсаду.

— Чи підживлюєте наса­дження?

— Роблю таке двічі. Вперше — через тиждень після виса­джування. Готуючи розчин, 1 л перебродженого коров’яку роз­воджу у відрі води. Щойно мине 7−14 діб, агрозахід повторюю, використовуючи курячий послід (у тих самих пропорціях).

До речі, мої знайомі не «під­годовують» баштанні. Натомість у масивну лунку (завбільшки з відро) насипають перегною. За­вдяки цьому навіть виростають 15-кілограмові «смугастики».

Хочу звернути увагу на ще один аспект. Якщо ділянка не­рівна, то під час дощу на плівці застоюватиметься вода. За та­ких обставин вкриття рекомен­дується проколювати, аби ріди­на стекла донизу.

Спекотної погоди щотижня поливаю прогрітою на сонці во­дою. Коли вже кавуни побільша­ють, зволоження зайве.

— Розкажіть, як вирощуєте кавуни і дині із зернин безпо­середньо у відкритому ґрун­ті.

— Тоді також потрібна плівка. У лунку кладу по три пророс­лі зернини, грядку накриваю агроволокном. Для поливу та підживлення його доводиться знімати. Така «ковдра» знадо­биться аж до червня.

У кущику зазвичай вирос­тають 2−3 пагінці. Залишаємо один найсильніший.

— Цікаво, а чому вирощує­те баштанні на плівці?

— Бо ділянка не заростає, до того ж під плівкою довший час тримаються тепло й волога. Як наслідок, плоди сформуються масивнішими.

Плівку беремо товщиною 100 мікрон. Якщо акуратно з нею поводитись, то вистачить на де­кілька сезонів.

— Від хвороб та шкідників баштанні треба обробляти?

— Вологого літа мусили це робити двічі — від фітофтори. Якщо поряд картопля — згадана недуга швидко передається ба­штанним.

— Тож садити їх варто по­далі від картоплі?

— І не лише від неї. Небажані сусіди — і кабачки, огірки, кор­мові дині (бо можливе пере­запилення). А ось солодкі дині «прописуйте» поряд.

— Оксано Михайлівно, а як перевіряєте кавуни на сти­глість і коли збираєте вро­жай?

— Якщо насіння висіваю на розсаду у квітні, то вже в серпні розпочинаємо збирати плоди. За пізнішого садіння чи сівби відразу у відкритий ґрунт уро­жай буде у вересні.

На стиглість перевіряють за кучерявим вузликом, котрий біля хвостика кавуна (коли під­сох — розпочинається достиган­ня). Також непогано постукати по плоду: якщо дзвенить — зна­чить, дозрів.

Минулого року зібрали близько 300 кавунів, найбільші з яких важили 10−15 кілограмів. А садили їх трьома рядками до­вжиною 63 м на плівці завширш­ки 3 м. Дехто розміщує на такій плівці два рядки.

— Порадьте, які сорти най­краще підходять для нашого регіону?

— Маємо 12 сортів кавунів — різних за кольором. Асорти­мент постійно розширюю. Ра­джу брати насіння габаритних різновидів, тоді плоди будуть масивними. Сподобались ка­вуни Чарльстон Грей, Кримсон Світ, Продюсер, А У Продюсер, Цукровий малюк, Красень, Леді. Серед солодких динь хороші результати показують Кар"єра, Ананас, Олеся, Аміра.

Валентина Борзовець для газети «Добрий господар»