За порятунок рідних дітей мати «подякувала» названій дочці… інтернатом

Два роки тому про Софійку Рознійчук із Закарпаття говорила вся Україна. Їй тоді було лише 11 років, а вже отримала горде звання «Герой-рятувальник року». Адже ця безстрашна дівчинка винесла з палаючої хати чотирьох менших братів та сестричку! Мужністю дитини захоплювалися усі. А нещодавно стало відомо, що від неї… відмовилися батьки, тож школярка — в інтернаті.

Родина мешкала у селі Кобилець­ка Поляна Рахівського району. У день, коли сталася біда, вдома були лише діти, адже батьки подалися з не­мовлям до райцентру в лікарню. Вогонь спалахнув серед дня й нестримно по­жирав дерев’яні стіни будинку. Дякувати Богу, Софійка не розгубилася. Швидень­ко старших вивела, а менших винесла на руках до єдиного вікна, яке ще мож­на було відчинити, щоб вирватися з вог­няної пастки. Хоч сама погано дістава­ла до ручки, зуміла її повернути й почала виштовхувати на свіже повітря найрідні­ших. Коли усі були у безпеці, вистрибну­ла й сама.

— Вогонь відрізав нам дорогу до дверей, — згадує ті миті дівчинка. — Я не вагалася, часу думати не було.

Будинок згорів дотла! Диво, що діти залишились неушкоджені. Найменшо­му врятованому хлопчику тоді було лише два рочки. Коли пожежні прибули на ви­клик, неабияк дивувалися рішучості ді­вчинки. Казали, що якби вона забарила­ся хоча б на кілька хвилин, могло статися непоправне. А так усі залишилися не просто живі, а й неушкоджені.

За мужність і героїзм Софійку вису­нули як претендента на номінацію у Всеукраїнській акції «Герой-рятувальник 2019 року». Тоді дівчинка отримала наго­роду з рук президента Володимира Зе­ленського.

Ніхто й подумати не міг, що далі доля дитини складеться так гірко… Після по­жежі родині дім відбудувати не вдалося. На перший час сім’ю прихистили знайо­мі з Рахова. Але потім вона залишилася на вулиці. Щоб вижити, батько змусив старших дітей жебрати. Софійку з дво­ма братами працівники ювенальної по­ліції забрали з вокзалу, коли ті просили милостиню. Їх усіх помістили у дитячий будинок. Та невдовзі батьки синів забра­ли, а дочку… залишили.

Як виявилося, Софійку виховувала мачуха. Це вона розпорядилася забрати із сиротинця рідних дітей (усіх їх на сьо­годні вже семеро!), а прийомну дівчин­ку — залишила. Так «подякувала» за своїх врятованих синів та дочку.

Соціальні служби зібрали документи для позбавлення рідних Софійки бать­ківських прав. Досі дівчинка перекону­вала, що її ненька померла. Коли ж спра­ва закрутилася, виявилось, що це не так — мати цілком жива-здорова й має іншу сім’ю в сусідній області. Жінка передала нотаріально завірене прохання позбави­ти її прав на Софійку, бо цю доньку заби­рати їй… нікуди.

Тим часом небайдужі люди кинули клич, аби подарувати школярці родину. Навіть українці з-за кордону зголосили­ся дати Софійці і дах над головою, і лю­блячу сім’ю.