«Усі ляльки схожі на мене»
Майстриня Олена Цілуйко створює свої роботи з пап’є-маше
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/369940/f-cil4.jpg)
/wz.lviv.ua/images/articles/2018/04/f_maystr.jpg)
Рудого хлопчика Левка пані Олена зробила на прохання колеги-волонтерки. І він став талісманом Інформаційно-освітнього волонтерського проекту «Сонце Левів». «Ми знаємося з волонтеркою та дитячим психологом Світланою від початку бойових дій, — каже майстриня. — Рік тому вона ініціювала інформаційно-просвітницький проект для дітей про волонтерство. Розповідала про волонтерську роботу у садочках, початковій школі… Організовувала благодійні аукціони зі збору коштів для хворих діток. Так з’явився Левко… У нього руде волосся, футболка з левом, подібним на сонце… Він розумний, кмітливий, відкритий і хоче бути дорослим та самостійним, як усі підлітки. Вміє підтримати слабшого за себе і знає, що разом з друзями можна здійснити велику добру справу, яка зробить навколишній світ кращим. Левко не супергерой з надможливостями, він — звичайний хлопець!».
Майстриня каже, що постійно спостерігає за людьми. Цікаву людину, зі слів пані Олени, можна побачити щодня. Ці враження колекціонує, а згодом на світ з’являються нові образи. «Я працюю у техніці пап’є-маше протягом дев’яти років. Зараз багато сучасних матеріалів, але вони мені не такі близькі, — веде далі майстриня. — Папір змішую з певними компонентами, і він стає твердим. Його не можна розірвати. Єдине, чого боїться пап’є-маше, — це прямого потрапляння води. Лялька може набрати вологості, але з нею і тоді нічого страшного не станеться».
Зазвичай майстриня не просто створює ляльку, а придумує цілу історію. Ось її декілька нових робіт: «Таємниці смугастої ковдри», «Миколай 18+». Їх створила до Різдва.
«Хоча це хлопчики, — розповідає майстриня. — Але вони дуже схожі на мене та мою сестру. З рідною людиною отак можна сидіти під ковдрою і ділитися секретами… А мама — це той помічник Миколая, який знає, чого хочуть діти до свят».
Є серед нових робіт майстрині «Маленька пляжниця і пес». Цю роботу Олена Цілуйко зробила на виставку «Модна лялька», яка щороку проводиться у Києві. «Кожен учасник виставки мав розкрити тему моря, — каже. — Там були і ангели, схожі на чайок, і жінка-море… Я створила дівчинку, дещо схожу на мою доньку, і великого кудлатого пса. Але це не є образ, списаний з наших фотографій. Це емоції, які збирала про море протягом життя».
/wz.lviv.ua/images/articles/2018/04/lyl2.jpg)
Запитую майстриню про пса, він виглядає як справжній. «Основу я зробила з чорного паперу. Зверху — штучне хутро. Він виглядає так, ніби щойно вийшов з води. Я хотіла назвати собаку Медузою, але імені йому так і не дала.
Не часто даю імена лялькам. Тоді образ звужується. А так у пляжниці, наприклад, багато хто впізнає самого себе".
Цікавлюся, чи пані Олена ще не втомилася від ляльок. «Ні, це ж цікаво, — усміхається. — Відчуття під час роботи такі самі, як у дитинстві. Щоразу можна відчути себе маленькою. (Про ціни майстриня говорити не хоче, каже, що її ляльки не є найдорожчими серед авторських. — Авт.). Люблю працювати і над одягом ляльки, який є частиною образу. Інколи купую готову тканину, льон сама розфарбовую. Малюнок має бути пропорційний, аби образ був переконливим».