Молодіє наша мова...

Українська мова як один з атрибутів держави вкорінюється на теренах нашої країни, набуває ширшої популярності, до неї зростає інтерес, найперше — з боку молоді. Це засвідчили підсумки ХVІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Вшановуватимуть переможців

16 травня у Києві, у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

Із 960 претендентів авторитетне конкурсне журі, до якого входили відомий професор-лінгвіст Павло Гриценко, письменник-літературознавець, лауреат Шевченківської премії Михайло Слабошпицький, назвало 14 переможців та 28 призерів у різних категоріях. Серед третьокласників звання лауреата дісталося учениці Сокальської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 Анні Діжак. Поміж студентів професійно-технічних закладів поза конкуренцією була другокурсниця Львівського поліграфічного коледжу Української академії друкарства Олена Пастернак. Другі місця у цьому творчому змаганні посіли учениця ІІІ курсу Стрийського вищого художнього професійного училища Анастасія Скоропад і третьокурсниця Національного університету «Львівська політехніка» Тетяна Іванишин.

Нам, “високозамківцям”, особливо відрадно, що найвищим балом відзначено знання рідної мови юної Олени Пастернак, яка є донькою коректора “ВЗ” Ірини Хоми і відомого спортивного журналіста Ярослава Пастернака, який 14 років тому відійшов у вічність. Можна тільки уявити, як наш незабутній Славко, майстер вишуканого слова, тішився б цій перемозі донечки...

- Для мене завдання мовного конкурсу імені Петра Яцика виявилися не надто складними, - розповідає Олена Пастернак. - Було приємно, коли дізналася про перемогу. Повідомлення про це вивісили на сайті коледжу, у соціальних мережах. Друзі, викладачі, а також рідні вдома тепло привітали мене з цим досягненням. Вважаю, у ньому є чимала заслуга викладача спеціальності «видавнича справа і редагування» Львівського поліграфічного коледжу Надії Павлівни Шимечко.

Олену знають як напрочуд сумлінну студентку. Поза навчанням захоплюється плаванням, рок-музикою (тепер, щоправда, для цього часу стало менше). А сусіди із села Лисинич Пустомитівського району розповідають про нашу лауреатку як про непосидючу громадську активістку, яка встигає побувати і на Шевченківських святкуваннях, і на богослужіннях у місцевому храмі.