Зимова мряка – не привід для хандри

Часом протистояти зимовим холодам, темряві, громіздкому «капустяному» одягу і нестерпній тисняві у транспорті безсилий навіть закінчений оптиміст. Що вже казати про середньостатистичного жителя великого міста, який чи не щодня самотужки ставить собі діагноз «нестерпна перевтома» чи «невиліковна депресія». Чому так буває, що від зимового пригнічення не рятує навіть безперервна низка свят? Чи направду ця щорічна сезонна депресія невиліковна? І де шукати ліки від смутку, туги і неконтрольованого роздратування? Не у звичайній аптеці, у всякому разі, переконаний майстер йоги та знавець давньої ведичної філософії Едуард Голяк. Окрім антидепресантів, алкоголю та шоколаду, існує ще сила-силенна різноманітних, а головне, корисних способів, як узимку почуватися радісним та бадьорим.

«У ведичній філософії вирізняють три гуни (якості) матеріальної природи, які постійно діють на свідомість людини: тамас (невігластво), раджас (пристрасть) і саттва (благість), — розповів Едуард Голяк. — У дослівному перекладі «гуна» означає «мотузка». Мабуть, за такі мотузки ляльковод смикає, керуючи маріонеткою. Тобто ці гуни зв’язують нас своїми мотузками і, наче безкомпромісний лялькар, змушують діяти у той чи інший спосіб. Циркуляція цих гун відбувається циклічно: упродовж доби, упродовж року тощо. Кожна з них є домінуючою у певні проміжки часу. І одна з цілей йоги якраз і полягає у тому, аби усвідомлювати ці гуни і не піддаватися їхньому впливу.

Коли сідає сонце, коли настає зима, коли так бракує сонячного світла, панує гуна пітьми, тамас. Гуна невігластва домінує у матеріальному світі і має гальмівний, деградуючий вплив. Насправді тамічні інерція і бездіяльність не завжди негативні. Це компенсаторний, сповільнюючий елемент природи. Якщо цілком і повністю піддатися його впливу, не уникнеш депресії. Та цю гуну можна використовувати і з користю: пітьма — найкращий час для відпочинку.

Протистояти впливу тамасу цілком можливо, передусім завдяки елементам іншої гуни — пристрасті. Пік раджасу припадає на полудень, коли сонце стоїть у зеніті (пора року — розпал літа). А саттва — це баланс між цими двома крайнощами. Період спокою, умиротворення свідомості. У природі це час світанку та вечірніх сутінків. Коли активність уже не така виражена, а пасивність ще не прийшла їй на зміну. Цей час йоги використовують для духовних практик та медитації».

Розбавити мряку, переконує майстер йоги, можна завдяки добору «пристрасних» яскравих і теплих кольорів (червоного, помаранчевого, жовтого) в одязі та інтер’єрі, відповідній музиці, фізичній активності. Та найголовніше — характерній їжі. «Взимку варто використовувати гострі приправи — імбир, різноманітні перці тощо. Чи додавати до страв розігріваючі спеції — корицю, кардамон, гвоздику. Суміш таких гарячих спецій можна підсипати у розігріте топлене масло, якому вони віддадуть свої властивості. І додавати таке масло, наприклад, до других страв. Хорошою компенсацією є зелені паростки. Сама присутність у тарілці життєрадісного зеленого кольору може поліпшити настрій. Не кажучи вже про користь від такої вітамінної їжі. Шматочками радості у похмурі й безбарвні зимові дні можуть стати усі цитрусові. А ось над бананами, які вирізняються дещо заземленою енергією, варто почаклувати. Наприклад, нашпигувати їх через шкірку гвоздикою і дати трішки постояти, аби вони увібрали у себе гвоздичну олію. А ще банани можна підсмажити чи запекти у духовці — з тією ж гвоздикою чи імбиром, лимонним чи апельсиновим соком, різноманітними сиропами тощо.

Із солодощами потрібно бути обережним. Краще взагалі уникати цукру, використовуючи природну солодкість бананів, фініків, родзинок чи меду. Більшість продуктів, з яких ми готуємо їжу, вже містять у собі достатню кількість цукру або ж його замінників. Шоколад слід вживати в розумних межах. Як і кава, він має зворотний ефект: після заряду бадьорості швидко настає знесилення. Імбир натомість збалансований: він розігріває, проте не спалює. Це один із найдієвіших засобів для зміцнення імунітету.

Важливим чинником є якість харчуваня. Несвіжа їжа, яка вже почала псуватися, розпалює невігластво і призводить до апатії, ліні, безумства, загальмованості розуму. Надто солона, гостра і гаряча провокує певні хвороби, зокрема виразку шлунка. А також породжує необмежені бажання, пристрасть, готовність досягати мети будь-якою ціною. Благісну їжу слід готувати не пізніше, ніж за три години до її вживання. Це солодкі, маслянисті й приємні серцю страви, які продовжують тривалість життя. До такої їжі належать злаки, горіхи, бобові, усі молочні продукти, а також мед».

«Неможливо переоцінити роль спорту і різноманітної рухової активності, — веде далі Едуард, — особливо на природі: бігу на лижах чи гірськолижного спорту, а також плавання у відкритих басейнах. Корисними будуть усі водні процедури. Для людей з астенічним типом тілобудови допоміжним стане контрастний душ. Для нормостеніків найкраще приймати холодний душ чи навіть пірнати у крижані ополонки. А гіперстеніки краще почуватимуться після холодного чи гарячого душу. Також у пригоді стануть дихальні практики і точковий масаж».

Імбирний напій

На літр води — 20 г кореню імбиру. Я натираю його на тертці і заливаю окропом. (З лікувальною метою застосовують переварений імбир. У такому випадку напій матиме виражений гострий смак. Та для профілактики цілком достатньо настояного в окропі подрібненого кореня імбиру). Можна заливати нарізані шматочки. Однак чим грубшими будуть ці шматочки, тим більше часу потрібно настоювати імбир. До імбирної настоянки додати сік лимона, апельсиновий сік або ж шматочки апельсина разом зі шкіркою, яку слід ретельно промити. А далі згадану вище суміш «гарячих» спецій. Коли напій вистигне до температури нижче 40°С, його можна підсолодити медом чи коричневим тростинним цукром (на відміну від звичного для наших країн білого цурку, здобутого хімічним шляхом з буряка, гранули тростинного цукру одержують завдяки механічному вичавленню соку тростини, який висушують у тіні).

Пранаями (дихальні практики) для бадьорості

Бхастріка («Міхи коваля»)

Найкраще практикувати вранці після очищувальних процедур і перед сніданком (або протягом дня через дві-три години після прийому їжі). Для виконання слід активно, зі силою вдихати повітря і потім видихати його з таким же зусиллям. Дихання відбувається через дві ніздрі без пауз між циклами дихання. Важливо, аби тривалість, зусилля, а також час вдиху і видиху були однаковими. При цьому не слід напружувати тіло чи мімічні м’язи обличчя.

Сур’я Бхедана Пранаяма

(«Сур’я» — сонце, «бхедана» — проникати, проходити крізь)

Ця техніка дихання цікава тим, що всі вдихи виконуються через праву ніздрю, а всі видихи — через ліву. Для контролю потоків дихання середній та вказівний палець притискаються кінчиками до міжбрів’я. Права ніздря наполовину закривається великим пальцем легким надавлюванням. Ліва повністю затискається безіменним пальцем. Вдих відбувається через праву ніздрю, повільно, заповнюючи легені до самого верху. Після завершення вдиху, м’яко натискаючи великим пальцем, закрити праву ніздрю. Після секундної перерви ослабити тиск на ліву ніздрю і повільно видихнути через неї. Виконати 8-10 таких циклів.

Точковий масаж

• Масажування пагорбка, який виникає при стисненні великого та вказівного пальців руки.
• Масажування пальців рук коловими рухами від кінчиків до основи, а потім витягування їх від основи до кінчиків. При цьому може виникати характерне похрускування у суглобах. Незважаючи на стереотипи, такий хрускіт не є шкідливим. Згідно з давнім японським вченням, розмасовування та лагідне витягування пальців руки допоможе подолати хвилювання (великий палець), страх (вказівний), гнів (середній), смуток та депресію (безіменний), вгамувати тривогу та підвищити самооцінку (мізинець).
• Натискання нігтем основи нігтя кожного пальця руки (по 3 сек.). А далі розмасовувати точки спочатку під фалангами пальців, потім точки над фалангами і нарешті з обох боків фаланг. Окрім іншого, це є хорошою активацією роботи внутрішніх органів.
• Вивести розум з дрімотного стану можна, розтираючи вуха.
• Фото Михайла ПУЗЮРІНА