«Коли вперше побачив океан – заплакав»

Дванадцять країн світу (Україна, Польща, Чехія, Німеччина, Австрія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Італія, Монако, Франція, Іспанія, Португалія), п’ять тисяч кілометрів за сто днів. Це результат подорожі 20-річного Івана Маслюка із селища Березівки Радехівського району Львівщини, який хворіє на ДЦП. Він мандрував Європою на спеціальному триколісному велосипеді (де можна крутити педалі руками). І все це заради того, щоб реалізувати дитячу мрію — побувати у крайній точці Європи, на мисі Рока, що у Португалії. Такий формат мандрів в Україні відбувається вперше.

Іван Маслюк разом з друзями (Олегом Савчуком та Олександром Луциком) започаткували соціальний проект On 3 wheels (на трьох колесах). Мандрівка велосипедом для особливих людей стартувала 13 серпня зі Львова і завершилася 19 листопада на мисі Рока.

...Друзі Івана приносять його на руках на прес-конференцію, яка відбулася у Львівській міській раді. Вмощують хлопця у крісло. Підходжу до Івана, щоб поспілкуватися. Допомагаю йому зняти куртку... “Не пошкодував, що вирушив у таку далеку дорогу, - каже хлопець. - Спочатку рідні та друзі відрад­жували, казали, що ДЦПшнику небезпечно подорожувати так далеко, тим паче незвичним велосипедом. Не послухав їх, хоча розумів, що це небезпечно”.

Олег Савчук (координатор проекту On 3 wheels) познайомився з Іваном Маслюком на дискотеці. Іван стояв на ходулях і демонстрував, що на дискотеці він такий, як усі. Згодом зав’язалося знайомство з однокласником Івана — Олександром Луциком. Хлопець, який хворіє на ДЦП, розповів їм про мрію дитинства. Та як добратися аж до Португалії? А чому б не на спеціальному триколісному велосипеді. Щоб ним вправно керувати, потрібно було провести для Івана вишкіл. Друзі Олег та Олександр влаш­тували йому низку тренувань на витривалість, координацію рухів. Іван катався верхи на коні (спочатку хлопці думали вирушити в Європу саме на коні), підтягувався на турніку та... брусах (це фізично складно навіть для спортивних людей. - Авт.), їздив із заплющеними очима на велосипеді. “Ніколи не сидів на велосипеді, не вмів ним користуватися. Перш ніж вирушити в Європу, тренувався по Карпатах, де їздив велосипедом”, - пригадує Іван.

На старті подорожі хлопці мали у кишені 250 євро. Гроші закінчилися за кілька днів... Ледь на продукти вистачило. Але у всіх європейських містах хлопцям допомагала українська громада. Хлопці отримали від небайдужих людей шість тисяч євро.

“Ми відвідували будинки для людей з особливими потребами, ночували у людей, у наметах просто неба, у хостелах, - каже Іван Маслюк. - Польща — єдина країна Європи, де ми не ночували у наметах. Там прийняли до себе в домівки українці. В Австрії та Іспанії були деякі проблеми. Поліція зробила нам зауваження, що встановили намет у недозволеному місці. Обшукали машину, знайшли ніж, яким різали помідори на канапки. Сфотографували “зброю”, склали протокол і поїхали геть. Наступного дня до нас навідався інший патруль поліцейських. Пояснили їм, що ми учасники благодійного проекту, нам нема де ночувати, а ніж потрібен для продуктів. Поліцейські зрозуміли і відпустили”.

Іван Маслюк через місяць подорожі почав сильно сумувати за домом, за батьками. Впав у депресію. Під час підйому на вершину Альп — Мон-Блан — впав, сильно подряпався. Тоді з необережності трохи потрощив апаратуру своїх друзів. Хотів здатися і повернутися додому. Але друзі переконали продов­жити мандрівку, бо інакше не здійснить своєї мрії.

Найбільше Івану Маслюку сподобалася Португалія, зокрема океан. “Коли під’їхав до океа­ну — заплакав. Друзі побачили сльози на моїх очах і теж заплакали”, - пригадує Іван Маслюк.

Хлопець каже, що, крім реа­білітації та внутрішньої сатисфакції, побачив, як живуть і поводяться з особливими людьми в Європі. На відміну від України, там їх не ображають. У Європі людей з обмеженими можливостями не закривають, як у нас, у чотирьох стінах інтернатів чи своїх помешкань, а дають можливість подорожувати, займатися улюбленою справою, радіти життю. “Україні ще далеко до цих стандартів, - каже Іван. - Там допомагають волонтери, є підтримка влади. В Європі зовсім інша культура щодо людей з особливими потребами. Ставляться як до звичайних здорових”.

Тепер Іван разом із друзями хоче підкорити США. Друга мрія Івана — представити Україну на Паралімпійських іграх (змагання на триколісному байку).

А ще учасники проекту On 3 wheels хочуть розробити в Украї­ні “жульєтки” (вони популярні у Франції. - Авт.) для реа­білітації неповносправних. Це спеціальний прилад, який складається з колеса, де нерухомо вмощують неповносправного, а збоку двоє людей допомагають пересуватися людині у “жульєтці”. За допомогою цього особливі люди можуть подорожувати. “Туризм для людей з особливими потребами — велика реабілітація”, - наголошує Олег Савчук.

Фото з приватного архіву мандрівників