Без червоної доріжки...

Щороку з настанням осені курортна столиця України Трускавець перетворюється на маленький Голлівуд, куди з’їжджаються кінематографісти не лише з України, а й з-за кордону. Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат», який збирає кіноманів з 2009 року, — явище знакове. Цього року Трускавецький кінофестиваль вперше пройшов у нестандартному форматі і зовсім не був схожий на п’ять попередніх. Не було традиційної червоної доріжки, не йшли кінозірки по ній під оплески глядачів до кінотеатру “Злата”.

Цьогорічне свято кіно його генеральний директор Олег Карпин вирішив провести без помпезності, по-діловому. Кінематографісти вчилися від директорів фільм-комісій з Італії, Великої Британії, Грузії та України, як створювати знімальні майданчики у конкретних регіонах і розвивати кіноіндустрію в Україні.

- Змінювати формат кінофестивалю ми почали ще торік, - розповів журналісту “ВЗ” Олег Карпин. - Цього року відмовилися від помпезності, а робили акцент на конференціях. Я робив усе для того, щоб підписати договір між містом і Держкіно про взаємну співпрацю. Відмовилися і від класичної форми проведення фестивалю з членами журі та врученням призів на користь конференцій з обговоренням фільмів. Від того буде більший результат. На таких форумах я завжди закликаю знімати фільми у Трускавці і його околицях не лише українських кіновиробників, а й зарубіжних. З цією метою і створюються такі фільм-комісії (громадські організації, які допомагають знімати кіно у цьому регіоні. - Г. Я.). Першим кроком став телефонний дзвінок від Андрія Суярка, який у той час знімав фільм “Гніздо Горлиці” в Італії, і який запропонував приїхати до Трускавця та розповісти, як вони знімали картину. Ще одним важливим кроком стала пропозиція голови Держкіно Пилипа Іллєнка організувати фільм-комісію, оскільки є кілька продакшнів, які зацікавлені у такій співпраці. Зарубіжні фільм-комісії обіцяли проспонсорувати участь лекторів у кінофестивалі.

Актор і режисер Віктор Андрієнко у рамках VI Трускавецького кінофестивалю презентував дітям нову анімаційну повнометражну українську стрічку «Микита Кожум’яка». Артист зі своєю командою — часті гості у Бориславському спеціалізованому інтернаті. Однак цього разу дітей з вадами опорно-рухового апарату на зустріч з улюбленим актором організатори привезли до Трускавця. Діти добре пам’ятали, як два роки тому до них в інтернат приїжджала творча група фільму “Іван Сила” і показала їм цю історично-пригодницьку стрічку. Тепер діти мали можливість знову зустрітися з Віктором Андрієнком і подивитися його новий мультик. Діти подивилися 15-хвилинну скорочену версію (фільм виходить у прокат з 13 жовт­ня, тому не можна показувати пов­ну версію. - Г. Я.). Артист розповідав про те, як робиться сучасна анімація. Та найбільшою радістю була автограф-сесія, проведена просто неба з “зафундованим” морозивом від організаторів. Тепер з нетерпінням будуть чекати того дня, коли організатори і волонтери привезуть їх знову до Трускавця на повний перегляд мультика.

- Хочу, щоб ці діти не почувалися знедоленими, - сказав Віктор Миколайович журналісту “ВЗ”. - Тому роблю все, що в моїх силах. Ці діти мають дивитися хороше кіно, сучасну анімацію в найкращому форматі - щоб були і звук, і колір, і комфортний зал. Піклуватися про таких діточок - наш обов’язок.

Свято чекало і на жителів села Доброгостів, що поблизу Трускавця. Минулого року восени село перетворилося на знімальний майданчик ірано-чесько-українського фільму “Осінні спогади” (у кінотеатрах прем’єра з 6 жовтня. - Г. Я.). На сцену разом із чеським продюсером Віктором Вільгельмом і українськими акторами Тетяною Юріковою та Дмитром Лінартовичем вийшли і доброгостівці, які не лише віддали свої домівки і обійстя для зйомок, а й самі стали акторами.

- За роки свого існування цей непересічний кінофорум набув особливої ваги у культурному житті України та став візитівкою Західної України, - сказав журналісту “ВЗ” голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко. - “Корона Карпат” - це не лише конкурс фільмів, а майданчик для культурного діалогу між митцями, професіоналами та глядачами, який ведеться мовою кіно. Ця взаємодія є особливо актуальною для України сьогодні, у час відродження національного кінематографа. Однак кінофестиваль — це насамперед кіноперегляди. На кінофестивалі було показано цікаві українські і зарубіжні стрічки. А це означає, що глядачі мали змогу відкрити для себе талановитих акторів і режисерів.

Фото автора. Трускавець.