За часів СРСР на кладовищі збудували АЗС

До релігійної організації “Громада релігії Баал Шем Това”, що на Хмельниччині, звернулася єврейська родина зі США. Американці просили українських релігійних діячів допомогти знайти точне місце поховання своїх предків, які у XIX столітті, знали американці, жили у місті Сколе (Львівська область). Пошуки занедбаного єврейського кладовища “Громада релігії Баал Шем Това” доручила відомому львівському адвокату Тарасу Зубачу.

«Розкиданим по світу євреям, які походять з Галичини, - пояснив Тарас Зубач не зовсім звичне для адвоката завдання, виконувати яке взявся, - дуже важливо знати, де були могили їхніх предків. Щоб вони принаймні могли приїхати в Україну та помолитися на святому для них місці. Коли взявся шукати колишнє єврейське кладовище, знав лише, що воно розташовувалося десь на в’їзді у Сколе...”.

На ймовірному місці колишнього єврейського кладовища, вулиці Героїв Маківки, 10, що на околиці міста, розташована АЗС “ОККО”. Зліва від станції - нове християнське кладовище, справа - старе. Близько 150 метрів від АЗС, у полі, стоїть пам’ятний знак “Жертвам німецьких репресій”. На знаку напис: “На цьому місці нацистами та їхніми посібниками були розстріляні понад 2500 євреїв Сколівщини”. “Цей знак став для мене першим свідченням того, що у Сколе колись компактно жила єврейська громада, отож мусило бути й єврейське кладовище”, - розповів про свої пошуки Тарас Зубач.

Про те, що на околиці Сколе неподалік християнського колись було і єврейське кладовище, свідчать і залишки надгробків з єврейськими написами, які можна побачити на узбіччі дороги неподалік АЗС. Та адвокат мусив знайти юридичні підтвердження того, що встановив точне місце колишнього цвинтаря.

У місцевому архіві жодного документального підтвердження існування в минулому єврейського кладовища не знай­шлося. На адвокатський запит надійшла відповідь: “На зберіганні в архівному відділі Сколівської райдержадміністрації документів про кладовище з похованнями євреїв, розташоване за адресою: м. Сколе, вул. Героїв Маківки, 10, немає”. На словах працівниця районного архіву, жінка років за сорок, зазначила: скільки себе пам’ятає, на вказаному львівським адвокатом місці завжди стояла АЗС.

Нічого не дав і запит до Державного архіву Львівської області. З цієї установи відповіли: “Надати відомості про розташування, облаштування та межі єврейського кладовища в місті Сколе до 1939 року неможливо через відсутність на зберіганні відповідних документів”. Шукачеві занедбаних могил усміхнулася удача, коли він звернувся із запитом до Центрального державного історичного архіву міста Львова. Працівники архіву “струсили пил” із “Журналу обліку земельних ділянок із зазначенням власників у м. Сколе Стрийського округу за 1851 рік”. У цьому документі знайшли запис про те, що єврейська громада у 1884 році стала власником “земельної ділянки №1165, вид okopisko (кладовище.- Авт.), клас - звільнене від податків”. До запису додавалися креслення, які засвідчували, що єврейське кладовище розташовувалося саме на місці, де сьогодні АЗС, і займало “285 саженів квадратної площі”.

Сколівські старожили пам’ятають, як “за совєтів”, прокладаючи автомобільну дорогу, “будівники комунізму” не вагаючись знесли єврейські могили, а на їхньому місці збудували АЗС. За часів незалежної України ця АЗС перейшла у власність ПАТ “Концерн Галнафтогаз”. Сьогодні нікому не спаде на думку зносити діючу АЗС лише тому, що її збудували на людських кістках. Отож релігійна єврейська організація, дізнавшись про місцезнаходження колишнього кладовища, звернулася до власників АЗС із проханням - дозволити встановити невеликий пам’ятний знак на в’їзді до станції, який би нагадував про поховання на цьому місці галицьких євреїв.

Дирекція ПАТ “Концерн Галнафтогаз” на це прохання відповіла: “Наша компанія відповідально ставиться до збереження історичної спадщини і відновлення пам’яток. Але водночас ми неухильно дбаємо про безпеку наших клієнтів. Саме тому, на наш погляд, встановлення пам’ятного знака та облаштування місця паломництва на території, яка безпосередньо прилягає до АЗС, може створювати ускладнення в русі на заправці і навіть становити небезпеку для життя та здоров’я людей. Адже скупчення великої кількості осіб на заправці та поблизу неї - це додаткові ризики, яких ми не можемо допустити...”.

“Навряд чи до пам’ятного знака почалося б справжнє паломництво, - прокоментував ввічливу відмову нафтовиків Тарас Зубач. - Приїхали б колись одна-дві родини, коріння яких з Галичини. Помолилися б люди, купили щось у крамниці АЗС... Мої клієнти планують звернутися із проханням про встановлення пам’ятного знака на місці колишнього єврейського кладовища до новообраної Сколівської райради. Шанування та пам’ять про померлих, сподіваються вони, властива представникам усіх релігій”.

Фото з архіву “ВЗ”