​Лісівники «Галсільлісу» висадили на Турківщині алею пам’яті Героїв Небесної Сотні

Урочистості в актовій залі замінили на... висадження у Турківському районі алеї пам’яті Героїв Небесної Сотні. Чому обрали саме Турківщину? Цьому посприяли хороші результати роботи Турківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП “Галсільліс” під керівництвом Михайла Повханича. Він зумів ліквідувати заборгованість на підприємстві, налагодити ефективну його роботу. З нагоди професійного свята, Михайла Повханича нагороджено почесною грамомою Львівської ОДА. Друга акція лісівників “Галсільлісу” в рамках святкувань - сходження на найвищу вершину Львівської області гору Пікуй. До святкування професійного свята працівників лісу долучилася і журналіст «ВЗ».

Привітати лісівників з професійним святом прийшли почесні гості: голова Турківської РДА Олександр Лабецький, голова Турківської райради Володимир Лозюк, заступник директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Володимир Харчук, голова Верхньогусненської сільради Іван Ільницький.

Керівник Обласного комунального лісогосподарського підприємства «Галсільліс» Петро Пешко почав привітальну промову із цитати класика: праця лісівників створює щасливе майбутнє наших поколінь. Подякував колегам за постійну роботу над покращенням фінансового стану підприємств. Це дає змогу щомісяця піднімати працівникам зарплату на 5-10%. “Галсільліс” допомагає учасникам АТО паливом та деревиною. Чимало працівників підприємства були на сході, щомісяця відправляють фронтовикам допомогу.

Олександр Лабецький відзначив чималу роль лісівників у господарському житті району. Ніщо не відбувається без допомоги лісгоспів, навіть мобілізація і волонтерський рух. «Вірю, що погані часи лісової сфери — в минулому, - зауважив пан Олександр. — Ваша праця буде справедливо оцінена. Справи Турківського ДЛГП «Гілсільліс» пішли на краще. Ви стали відкриті для людей». Олександр Лабецький вважає, що вибір місця святкування професійного свята лісівників — не випадкове. Саме у с. Верхнє Гусне мужні бойки у Середньовіччі врятували Україну та Європу від монгольської навали.

Кращих працівників комунальних лісогосподарських підприємств Петро Пешко нагородив грамотами голови Львівської ОДА, почесними грамотами голови Львівської облради, відзнаками «Галсільлісу» (грамоти, цінні подарунки).

Головна місія лісівників — садити нові дерева для майбутніх поколінь. Працівники «Галсільлісу» завітали до Верхньо-Гусненської середньої школи, що на Турківщині, щоб висадити разом зі школярами липову алею пам’яті Героїв Небесної Сотні. Акцію посадки алеї координував перший заступник керівника Обласного комунального лісогосподарського підприємства «Галсільліс», головний лісничий Іван Білінський. Для нової алеї закупили близько сорока лип. Вона постала поруч зі школою.

Учні та вчителі довго готувалися до цієї небуденної події. Адже це перша алея присвячена пам’яті героїв Небесної сотні, яку висаджено у Турківському районі. Вихованці школи зібралися на святкову лінійку, щоб привітати лісівників з професійним святом, подякувати за створення зеленої оази, яка збереже для майбутніх поколінь пам'ять про Небесну Сотню. У своїх віршах діти говорили, що незважаючи на юний вік, добре розуміють, що твориться в державі, хто її хоче роз’єднати, а хто героїчно захищає. В їхніх очах світилася надія на перемогу. Петро Пешко подарував школі меморіальну таблицю, книжку про Революцію Гідності та календар із Героями Небесної Сотні. Вчителі та учні були вдячні за подарунки, теплі слова підтримки від лісівників. Після лінійки усі пішли садити нову зелену оазу. Лісівники показували учням, як правильно посадити дерево, щоб воно прижилося. Вихованці засвоювали поради на відмінно. Садіння лип перейшло у справжній ритуал, який здружив лісівників та учнів школи. Кожне посаджене деревце підв’язали синьо-жовтою стрічкою. На згадку про соціальну акцію учні отримали від лісівників солодкі гостинці. Потім усі сфотографувалися на згадку.

Після садіння алеї - сходження на гору Пікуй. Вершина знаходиться у селі Верхнє Гусне Турківського району: на межі Львівської та Закарпатської областей. Це третя найвища гора України (1408 метрів), пам’ятка природно-заповідного фонду національного значення, яка ховає в собі чимало історичних фактів та героїчних перемог горян.

Погода сприяла походу в гори. Вересневе сонце і легкий вітер — те, що треба. Озброюємося палицями і гайда підкорювати вершину. Петро Пешко пішов у гірський тур першим, під час подорожі впевнено тримав лідерство. Більшість лісівників «Галсільлісу» мають хорошу фізичну підготовку, тож дорога для них була легкою. Якщо йти середнім темпом, зійти на вершину можна за дві години. Та треновані місцеві бойки сходять на Пікуй за годину. Дехто з нашої групи по дорозі шукав гриби (одному лісничому таки вдалося надибати білого), хтось підживлювався ожиною. Втоми не буває в тих, хто “озброєний” азартом. Лісівники довели, що з лісом і вершинами вони на «ти». Найважчий схил нас чекав уже перед самою вершиною - при виході з лісу. На перший погляд до Пікуя рукою подати. Журналіст «ВЗ» була у п’ятірці кращих підкорювачів найвищої вершини Львівщини. Лісівники «Галсільлісу» встановили на Пікуї синьо-жовтий стяг, заспівали Гімн України. Їм так сподобалося підкорювати вершину, що зупинятися на досягнутому не хочуть і планку не понизять. Наступного року їх з відкритими обіймами чекатиме Говерла.

Фото автора