Заступився за дівчину і мало не втратив життя...

«Чи можеш ти мені допомогти?». Есемес-повідомлення такого змісту Сашко надіслав волонтерці Марині (її номер побачив під статтею у газеті про поранених «атошників»). Марина почала переписуватися із незнайомцем і дізналася, що 31-річний хлопець прикутий до ліжка. Три роки тому його побили «беркутівці», коли він заступився за знайому дівчину. Трагедія сталася у барі на львівській вул. Куліша. Троє чоловіків так жорстоко лупцювали хлопця, що він опинився в реанімації. Два тижні був у комі. Так життя Сашка Михайлюка розділилося до трагедії і після...

Нас з Мариною зустрічає мама — пані Галина, бухгалтер за фахом. У невеличкій кімнаті на ліжку лежить Сашко. Розмовляти не може. Друзі зробили для нього клавіа­туру на папері, коли хоче щось сказати, пальцем водить по літерах... Дуже тішиться, коли ми його розуміємо. Сміється. Над ліжком — іконка cв. Пантелеймона, яку для хлопця вишила його співробітниця. Раніше він працював водієм на одній із львівських фірм. Вчився у коледжі від Політехніки. Збирався одружитися. Усі його плани змінив злощасний випадок...

27 грудня 2012 р. Того дня Сашко посварився зі своєю дів­чиною Наталею. Напередодні дня народження, яке мав святкувати наступного дня, разом з однокласниками і знайомою дівчиною пішов до бару. В іншому залі пиячили троє чоловіків. Їм не сподобався песик, з яким прийшла компанія друзів. Почали чіплятися. Сашко заступився за дівчину (його друзі, на жаль, не бачили усього, що сталося) і мало не втратив життя... Хлопець отримав важку черепно-мозкову травму. Попри те, що хребет неушкод­жений, спину тримає погано. Хлопець відвідує заняття у реабілітаційному центрі «Джерело». Друзі його підтримують. Щоразу допомагають матері знести інвалідний візок. У під’їзді, де мешкають, жек зробив спеціальне дерев’яне покриття, по якому на візку можна спуститися на вулицю.

Родина мріє поїхати на реа­білітацію у Модричі, що біля Трускавця. Заняття там обходяться у дві тисячі грн. на день (близько 45 тисяч на місяць). Таких коштів Михайлюки не мають. «До нас 1,5 року приходили реабілітолог і логопед, — розповідає пані Галина. — Адже Сашкові доводиться заново вчитися розмовляти. Приватні заняття коштують великих грошей. Допомога, яку Сашко отримує від держави, — мізерна. Грошей на все не вистачає».

Коли Сашко прийшов до тями, зрозумів, що тепер доведеться жити по-новому. Мав депресію... У відчаї хотілося дертися на стіни... Та поруч була і залишається мама, яка не дає йому зламатися. Сашко зізнається, спілкування з друзями йому дуже бракує. Про дівчину, за яку заступився, не хоче згадувати. З того часу він її не бачив... Батько Сашка трагічно загинув. На вулиці Джерельній до нього підійшли невідомі, спершу попросили закурити, а потім почали бити. Це був буремний 92-й рік... Справу зам’яли. Сашкові тоді було вісім років.

Запитую, чи нині ведеться розслідування у справі? «Після того, що сталося, мене викликали до слідчого, — розповідає пані Галина. — У міліції сказали: «Нехай він сам все розкаже!». Я пояснювала правоохоронцям, що син у комі... «Коли прийде до тями, зможе їх упізнати, тоді будемо працювати», — сказала молоденька слідча. До суду ця справа так і не дійшла». До речі, відеоспостереження, за словами мами, у тому барі було, але запис кудись зник. На відео було видно машину, якою від’їжджали кривдники, та номери...