Кузьма став прототипом Івана Хрестителя

По розписах церкви Архістратига Михаїла села Верин (Миколаївського району Львівської області) можна історію вивчати. На стінах — Віктор Ющенко, герої Небесної сотні Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Юрій Вербицький, сотники УПА, а віднедавна ще й Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін).

Робота над розписами триває майже 8 років. На стінах церкви  відбилися  події, які сталися за цей час в Україні. Образ Кузьми став прототипом Івана Хрестителя, в апостолі Марку можна впізнати живописця Романа Безпалківа, а у євангелісті Луці самого автора розписів церкви — художника Миколу Гавриліва. У багатофігурній композиції «Явлення Христа народу» також впізнавані для  веринчан обличчя – священики, вихідці з села, а також його мешканці. Пейзажі на стінах — українські. Священик церкви Архістратига Михаїла отець Василь Говгера у незвичних розписах прецеденту не бачить. “Ще у Середньовіччі серед духовних осіб малювали і світських, — каже отець Василь. — Спочатку це було щось нове, авангардне, незрозуміле для деяких священиків і єпископів. Але потім, коли стали досліджувати історію, з’ясували, що канонічні рамки витримано”.

“Переконаний, що робота художника Миколи Гавриліва є щирою, а добре це чи ні, розсудить час, — каже художник-іконописець Лев Скоп. -  Тенденція зображати світських осіб у церквах не нова: зайдіть у Вірменську церкву у Львові — на стінах портрети тогочасної інтелігенції. Кожна церква має бути унікальною: зображення ікони – це молитва, а кожен молиться по-своєму. Мені відверто не імпонує “неовізантизм” у сакральному мистецтві. Коли художник, який ще вчора малював Леніна, бере книжку з візантійського мистецтва і починає під копірку перемальовувати побачене, “забиваючи квадратні метри” церкви абичим, щоб побільше заробити. Це зараз поширене явище. Тому мені було дуже приємно, коли мої студенти намалювали у львівській церкві на стінах Небесну сотню”.