Ліцензія на стриптиз – 2 тисячі гривень на рік

Напередодні Нового року нічні клуби, розважальні заклади урізноманітнюють розважальне меню. У попиті — стриптизерки, виступи шоу-балетів з елементами топлес. У “хід” ідуть танцівниці, які мають ліцензію на свою діяльність. Їхні послуги зазвичай дорожчі, ніж танцівниць-аматорок без документа. Ліцензовані стриптизерки закладають у свою діяльність витрати на виготовлення документів. В Україні обмаль стриптизерок, які можуть похвалитися ліцензією.

Як розповіла “ВЗ” стриптизерка зі Львова з десятирічним стажем Вікторія, ліцензію видає нотаріус у Києві. Для цього танцівниця, яка закінчила певні курси, подає заяву, документи про проф­придатність, оплачує в касу гроші (вони надходять у держбюджет). І лише після цього стриптизерці видають ліцензію. “За ліцензію на рік треба заплатити дві тисячі гривень. Кошти треба сплачувати щороку. Я — ліцензована танцівниця, яка з прибутків сплачує податки. Маю офіційний дозвіл не лише на стриптиз, а й на шоу-програми по всій Україні. Працюю на професійному рівні. Не прив’язана до певного клубу. Працюю сама за себе: куди запросять — там виступаю”, — розповідає Вікторія.

25-річна стриптизерка Катерина працює у нічному клубі без ліцензії. Каже, документ їй не потрібен, бо це, мовляв, “понти”. Головне — щоб клієнти були. Вони не запитують, чи є у стриптизерки ліцензія. “Для мене робота — спосіб заробляння грошей і хобі. Вона цікава, — каже танцівниця Катерина. — Перший танець на пілоні виконала у столичному нічному клубі, куди прийшла влаштуватися на роботу офіціантки. Коли власники почули, що маю танцювальні навички, запропонували спробувати. І в мене вийшло, заробила 120 гривень, тішилася як дитина. Щоб добре триматися на пілоні, пішла на курси pole dance (акробатичні трюки без роздягання)”.

Запитую про заробітки топлес-танцівниці. Катерина каже, що зарплата залежать від майстерності дівчини та від щедрості відвідувачів нічного клубу. Чим тверезіші чоловіки, тим більше економлять на приватних танцях. Хоча є випадки, коли жіночий стриптиз замовляють також жінки, лесбіянки. “Бувають дні, коли клієнтів багато, але на приватні танці не розщедрюються, — продовжує розмову пані Катерина. — Іноді стриптизерки зривають чималий куш — до тисячі гривень за ніч. Одного разу мені пощастило заробити навіть 5 тисяч гривень. В середньому еротична танцівниця може заробити до тисячі гривень за ніч”.

За її словами, витрати танцівниці чималі, особливо коли курс долара виріс удвічі. Ціна взуття — від 1500 гривень, комплект ліфчик і трусики — 900-2000 гривень, тематичні костюми — від півтори тисячі гривень. Кожна стриптизерка через кожні три виходи на сцену повинна змінювати дрес-код. “Двічі на тиждень відвідую солярій, щоб тіло було засмаглим. Також ходжу в салони краси на спа-процедури, масажі. Це витягає з гаманця щонайменше дві тисячі гривень на місяць”, — зауважила Катерина.

На що нарікає стриптизерка, так це на нервову роботу. Іноді доводиться пити валеріанку. В клубах до стриптизерок часто чіпляються турки. Деякі українці можуть навіть ображати, вголос кричать “Повія”, “Продається за гроші”. На танці за межами клубу (корпоративи, вечірки) стриптизерки виїжджають з охороною. Ніколи не знаєш, чим може завершитися виступ...