Передплата 2024 «Добрий господар»

«Про те, що вагітна, дізналась на Благовіщення...»

Жінка народила трьох хлопчиків. Діти доношені, з хорошою вагою, що для багатоплідної вагітності – рідкість

26-річна Ірина Петрівська, жителька Івано-Франкова, що на Львівщині, народила трьох богатирів. До мрії йшла чотири роки.

«Перша вагітність Ірини була позаматковою, — розповідає заслужений лікар України, д.м.н., професор кафедри акушерства та гінекології Львівського національного медичного університету Олександр Паєнок. Він лікував Ірину та допоміг з’явитися на світ трьом її синочкам. — У Новояворівській районній лікарні жінці видалили маткову трубу, після чого довго не вагітніла. Багато років знайомий з її батьком — Іваном Семеряком. Він — голова селищної ради Івано-Франкова. Побожний, порядний чоловік. Донька така ж. Спілкуватися з нею — одне задоволення. Ніколи не чув з її вуст нарікань. Чемно виконувала всі приписи і не припиняла ревно молитися».

І от Ірина дізнається, що носить під серцем дитя. Скільки було радості, поки не з’ясувалося, що і друга вагітність позаматкова.

Перед Олександром Станіславовичем постало складне завдання — врятувати Ірині життя, але при цьому не чіпати маткову трубу. Якби забрав ще й другу, жінка не мала би шансів завагітніти. Але лікарю вдалося зробити неможливе, за що щиро дякує своїй колезі — завідуючій гінекологічним відділенням Львівської обласної клінічної лікарні Ліліані Кропивницькій.

Ірина вагітніє втретє. І дізнається, що носить трійню! Жінка доносила її до 37,5 тижня. “Це — багато, — визнає Олександр Паєнок. — Нормальна одноплідна вагітність виношується 40 тижнів. А багатоплідна — 33-34 тижні”.

Ірина в останні тижні нагадувала маленького гіпопотама. Пересуваючись, мусила підтримувати живіт обома руками. Але лікарі тягнули до останнього, бо чим пізніше відбудеться родорозрішення, тим краще для діток.

Коли в Ірини почалися перейми, вирішили вдатися до оперативного родорозрішення — не в останню чергу через стан найменшого хлопчика, якого двоє сильніших братиків заштовхали у куточок матки.

Операція пройшла успішно. Асистували професору завідуюча відділенням патології вагітності Віра Паєнок і к.м.н., асистент кафедри акушерства і гінекології, лікар Олена Рачкевич. Дітей не переводили у відділення недоношених (що зазвичай роблять, коли народжується двійня чи трійня). Незабаром хлопчики приклалися до маминих грудей. Тепер за станом їхнього здоров’я пильнує лікар-педіатр Анна Маркарянц.

“Перший хлопчик народився з вагою 2,7 кг, з таким чубом, що може вже на кавалєрку йти, — жартує лікар. — Другий — з вагою 2,350 кг. Третій, за якого найбільше переживали, — 1,950 кг”. Лікар констатує: зараз народжується більше хлопчиків. Видно, так природа компенсує ті втрати, які зазнає Україна в останні дев’ять місяців...

Коли зайшла у палату, Ірина якраз розмовляла зі своєю мамою, пані Оксаною.

“Про те, що вагітна, дізналася на Благовіщення. У цей день отримала результати аналізу на ХГЛ. Про трійню мені сказала лікар, яка проводила УЗД на 8-му тижні вагітності. Лікарі запропонували зробити редукцію — забрати один плід, бо трійню важко виносити. Відмовились. Чоловік каже: “От бачиш, як добре зробили. І кого би ми викинули?” Назар — так звати чоловіка Ірини — на кесаревому розтині хотів бути присутнім, але лікарі не дозволили. “Тато у внуках душі не чає. Прийде — обцілує крихіток, щось на вухо їм нашепче. А свекор так обережно тримає малюків, наче вони з порцеляни”, — сміється щаслива матуся.

Пані Оксана схиляється над ліжечком хлопчика, який народився другим — поправляє коцик. Звикає до ролі бабусі.

“Познайомилася зі своїм чоловіком під час поїздки у Канів. Мені на той час було 16, йому — 20. Хоч і жили в одному містечку, але не були знайомі. Зустрічалися шість років. Побралися. На роботі (працювала бухгалтером) ніхто й не здогадувався, що вагітна. А коли стало помітно, зізналася, що матиму трьох хлопців. Не повірили”, — розповідає Ірина. Чоловік сподівався, що з цієї трійки хтось виявиться дівчинкою. Мріяв про доньку. Вже й вирішив як назве — Даринкою.

Глава сімейства збирається розпочати власну справу. Треба ж трьох синочків на ноги поставити. Живе сім’я у двоповерховому будинку. Вже й кімнатку для новосельців облаштували. Дитяча — маленька, на 12 кв. м. Помістились туди тільки три ліжечка і пеленальний столик.