Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Для мене сертифікат якості – печінка курки...»

Стихійних торговців виганяють з одного місця – вони йдуть торгувати в інше

До редакції “ВЗ” звернувся мешканець пр. Червоної Калини, 90, Степан Кордуба, який скаржиться на вуличну торгівлю на Сихові: біля ринків “Санта-Барбара” і “Народний”. Чоловік каже, що вранці торговці домашньою продукцією “кучкуються” біля “Народного”, їх виганяють міліціонери. Через кілька хвилин торгаші прилаштовуються з іншого боку ринку. Серед ходових товарів, які продають на асфальті, — м’ясо, домашній сир, інші молочні продукти. Не бракувало випадків отруєнь...

Журналіст “ВЗ” вирушила на незаконну точку торгівлі, що біля ринку “Народний”. Торгівля йде на повну. Міліціонерів поблизу немає. Сир, сметана, масло, молоко, кріп, малина, чорниця... Півлітрова банка сметани — 14-18 гривень, кілограм сиру — 22, півторалітрова пляшка молока — 11. Продавчиня років сімдесяти відрізає мені шматочок сиру для проби. Запитую, чи має санітарну експертизу молокопродуктів. Жінка не кремпується: “Не маю. Все свіже. Повірте мені на слово!”. Сусідні продавці молокопродуктів дивляться на мене, як на дивачку, мовляв, чого раптом вимагає документи на продукти?

Серед домашньої “смакоти” на асфальті побачила курку. Продавчиня просила за неї 50 гривень. “Хтось робив експертизу?” — запитую. “Я робила, — впевнено відповіла пані Анна. — Курку зарізала, обскубала і до Львова на продаж повезла. Для мене сертифікат якості — печінка курки. Ось подивіться, печінка чиста. Значить, курка здорова”.

Заступник голови Сихівської рай­адміністрації Олег Поручинський сказав журналісту “ВЗ”, що керівники двох ринків Сихова звернулися до рай­адміністрації, щоб покласти край торгівлі на асфальті. Вирішили заручитися підтримкою сихівської “Самооборони”. Щоранку активісти “Самооборони” йдуть на “гарячу точку”. Чиновники райадміністрації просять, аби райвідділ міліції дав більше людей для ліквідації стихійної торгівлі. Львівська міська рада безрезультатно бореться зі стихійною торгівлею кілька років.

Як розповіла “ВЗ” начальник відділу торгівлі Львівської міської ради Галина Шарко, на одному із засідань комісії з питань надзвичайних ситуацій перший заступник міського голови Львова Олег Синютка доручив начальнику львівської міліції Сергію Зюбаненку допрацювати питання стихійної торгівлі. “Стихійна торгівля у Львові набрала великих масштабів, — каже чиновниця. — Найбільш проблемними залишаються ринок “Добробут”, вул. Шпитальна, Сихівська, Кавалерідзе, вул. Шота Руставелі-Франка, проспект Червоної Калини (біля ринків “Санта-Барбара” та “Народний”), район Привокзального ринку. Районним адміністраціям та райвідділам міліції доручено в максимально короткі терміни ліквідувати стихійну торгівлю. Біля “Добробуту” питання вирішиться швидко. Там створено додаткові торгові місця. Адміністрація ринку демонтувала павільйони, встановила сільськогосподарські ряди”.

На думку Галини Шарко, стихійну торгівлю можна викоренити, якщо львів’яни не купуватимуть продуктів з асфальту. Не буде попиту — не буде пропозиції. “Коли пояснюємо людям, що краще купувати на ринку, вони зазвичай заступаються за вуличних торговців, — каже вона. — Пояснюють, що зручніше купувати з тротуару, коли біжиш з роботи додому. А про безпеку не думають”.

Виконувач обов’язків начальника Сихівського райвідділу міліції, полковник міліції Мирослав Криштанович розповів журналісту “ВЗ”, що старання правоохоронців у боротьбі з незаконними точками продажу на Сихові дають свої плоди. Проблему вирішено біля ринку “Іскра”. “Стихійна торгівля біля “Санта-Барбари” — більша проблема, бо на ринку недостатньо місць для усіх охочих, — зазначив полковник Криштанович. — Наші міліціонери працюють біля стихійних точок до обіду. Після обіду приїжджають жінки з сіл і торгують. З іншого боку, люди мусять заробляти на життя. Бабця з села приїжджає з молоком, має постійних клієнтів. Чекає на вулиці, коли клієнт прийде з роботи і купить в неї товар”.

Мирослав Криштанович повідомив, що наразі правоохоронці попереджають стихійних торговців біля ринків “Народний” та “Санта-Барбара”, не складають адмінпротоколів. Серед методів впливу — штраф, вилучення товару. Суму штрафу за незаконну торгівлю визначає суд — від 17 до 119 гривень.

“Хто зрозумів, той більше не торгує, а хто ні — починає з нами бавитися в кішки-мишки, — продовжує Мирослав Криштанович. — Не може дільничний там бути цілодобово! Він має чимало іншої роботи”.