«Замість того, аби лікувати поранення з Майдану, записався у Нацгвардію...»

У понеділок, 30 червня, у Трускавці поховали бориславчанина, патріота України, добровольця 2-го батальйону Національної гвардії України Артура Гулика, який загинув 26 червня в бою під Слов’янськом Донецької області. Труну із тілом Артура напередодні доправили із Києва, де він попрощався з Майданом, активним учасником якого був під час Революції гідності. Ввечері 29 червня на під’їздах до Борислава труну з тілом зустріли автомайданівці, які й супроводжували його до рідного міста. Поховальна церемонія розпочалася у Бориславі у рідній домівці Артура, а поховали воїна на цвинтарі в Трускавці, поруч з могилою матері.

«Артурові Гулику було 30 років. Він був активним учасником Революції гідності, на Майдані в Києві отримав поранення, — розповіла журналісту “ВЗ” начальник відділу внутрішньої політики Бориславської міської ради Наталія Бараняк. — Із початком зовнішньої агресії проти України, попри те, що воїну була необхідна операція, не поїхав на лікування за кордон, а записався в Національну гвардію України. В Артура залишилися двоє сестер — Люба і Оксана”. Пані Наталія розповіла, що ховали Артура Гулика декілька тисяч людей. Тільки бійців Національної гвардії приїхало 23 автобуси. З керівництва — перший заступник голови Львівської ОДА Йосиф Ситник, міський голова Борислава Володимир Фірман, депутати Львівської обласної ради і міських рад Львівщини.

Через загибель Героя у його рідному Бориславі було оголошено триденну жалобу. На знак скорботи 28, 29 і 30 червня на будинках були приспущені державні прапори з чорними стрічками, обмежено розважально-концертні заходи, заборонено розважальну музику на ринках, у закладах торгівлі та ресторанах, у громадському транспорті. Користувачі соцмереж також оплакують Артура — євромайданівця, якого зустріли на своєму бойовому шляху.

Засновниця Благочинної ініціативи “Фонд оперативної національної допомоги” Діана Макарова написала на своїй сторінці у ФБ спогади про Артура. Пригадує, що він ніколи сам не просив допомоги, ніколи про себе не нагадував. Про його проблему розповіли волонтери з Майдану. Там він воював у п’ятій сотні, був поранений в останніх лютневих боях — отримав заряд дробу і осколків просто в обличчя. Заряд потрапив на так званий “трикутник смерті” — ніс, рот, повіко, брови. Хоча рани зверху зажили, увесь дріб залишився під шкірою і видалити його можна було тільки у закордонній клініці. Але хлопець не мав закордонного паспорта, тож Діана Макарова зайнялася цим. Тим часом Артур, замість того, щоб їхати лікуватися, записався у батальйон Нацгвардії. Казав, операцію зробити встигне, не хоче нікого напружувати...