Cвято перемоги добра над злом і правди над брехнею

Сьогодні християни усього світу святкуватимуть найвеличніше у році свято — Великдень. Попри те, що напередодні Великодня розіп’яли Христа, свято це сповнене радістю, бо Христос Воскрес. Воскрес щирими побажаннями смачної паски, добра і злагоди у кожній родині. Символічний тріумф життя над смертю, перемога добра над злом, правди над брехнею…

Важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі — Божих земних дарів. Дорослі та діти з кошичками в руках, вкритими вишитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити великодню їжу. У пасхальний кошик кладуть паску, сир, масло, яйця — крашанки, писанки, дряпанки — шинку (полядвицю), ковбасу, хрін, сіль. Пасхальний кошик прикрашають вічнозеленою рослиною букшпаном або міртою, накривають вишиваним рушничком. У кошик також ставлять свічку. Перед освяченням кошика свічку треба запалити, тому, йдучи з дому, не забудьте взяти сірники або запальничку, щоб не турбувати сусідів у колі.

Велично, з церковними співами проходить дійство освячення дарів. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить великодню їжу свяченою водою, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання проходить урочисто. І де б хто не був, де б не проживав, а на Великодній сніданок завжди поспішає до батьківського дому. З давніх-давен в Україні побутує християнський звичай — на Великдень снідати в колі сім’ї. Батько родини ділить свячене яйце на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім’ї), зі словами благословення роздає шматочки яйця і кожному бажає міцного здоров’я, школярам і студентам — добре вчитися, хто закінчив навчання — знайти достойну роботу, щастя і миру в родині, добробуту у сім’ї. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.

Один з обов’язкових атрибутів Великодніх свят — традиційне церковне вино “Кагор”. Кажуть, для того, щоб дім був повною чашею, на чільному місці святкового столу має стояти пляшка саме цього червоного вина. Один з найпопулярніших вітчизняних кагорів “Кагор Український” KOBLEVO. Його головна особливість — поєднання кращого винограду одразу кількох сортів — каберне совіньйон, одеського чорного та Сапераві. Завдяки цьому вино стає рубіново-червоним, з ароматом чорної смородини і шоколаду, а в смаку відчувається легка терпкість. Важливо, що кагор ідеально підходить до Великоднього столу — святкову трапезу найкраще супроводжувати саме цим червоним вином.

Добір продуктів у кошичку — не випадковий. Кожен продукт має символічне значення.

До великоднього кошика обов’язково мають входити: яйця, шинка (полядвиця), ковбаска, хрін, сіль, паска (або баранчик), сир. Старі люди кажуть: якщо ці продукти будуть на великодньому столі, то протягом року у домі буде достаток і пануватиме радість.

Баранчик — символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи і вбереже від стихійного лиха.

Шинка і ковбаска. Додають людині здоров’я і плодовитості. Символізують особливий достаток, оскільки колись були справжнім «раритетом» — не кожен міг собі дозволити їх купити.

Яйця — символ відродження життя і перемоги над смертю. Яйця, що кластимете до кошичка, можна розписати, а можна просто пофарбувати у цибулинні.

Паска. До святкових страв її долучили порівняно недавно, оскільки з давніх-давен наші предки освячували хліб, що вважається в усіх народів продуктом номер один. Хліб пізніше замінили рум’яною солодкою паскою, що символізує достаток у домі, а також вміння і досконалість господині, особливо коли спечена власноруч.

Сіль і хрін. Сіль — символ очищення. Хрін — додає сили, допомагає травленню інших святкових страв.

Писанки. За легендою, писанки, подаровані на Великдень, оберігали перед силами зла і мали приносити щастя. Аби збільшити їх магічну силу, шкаралупу почали прикрашати. Оздоблення яєць також має свою символіку. Наприклад, біло-червоні писанки означали шану для духів, що опікувалися домом, зелені — відродження природи і кохання, коричневі — родинне щастя.

Скільки коштує великодній кошик

У Страсну середу домашні яйця на ринках продавали по 1.30-1.40 за штуку. Ті, що пропонували з птахофабрик, можна було придбати по 80-90 копійок. Ціна на домашню мелену ковбасу коливалася на “Привокзальному ринку” від 50 до 70 гривень за кілограм. А за рублену, яку козаки колись їли, — з великими шматками сала і м’яса, — просили 110 грн. Любителі січеної ковбаси, типу “Дрогобицької”, повинні були викласти за кілограм копченого смаколика від 80 до 100 гривень. За шинку просили від 80 гривень, копчену шию — 110, ціна на полядвицю коливалася від 90 до 120 гривень за кілограм. Черги стоять “кілометрові”, а продавці ще й накручують ситуацію. Кажуть, у п’ятницю усі копченості “підскочать” у ціні щонайменше на 5-10 гривень. Сир домашній сільські господині пропонують за 35-40 гривень. За корінчик хрону треба заплатити від 2 до 5 гривень.

Невеликий кошик обійдеться у 250 гривень.

Не знаю, хто скільки яєць кладе у кошик, скільки “метрів” ковбаси і якої ваги полядвицю чи шинку, але якщо подивитися на цьогорічні ціни, то великодній кошик вийде золотим!