Передплата 2025 «Добре здоров’я»

Нелегка це робота – тягнути зуба із рота...

Медик – професія небезпечна. Є ризик якщо не інфекцію підчепити, то нерви зіпсувати

“В Україні — епідемія туберкульозу, а лікарів, які би його лікували, — катастрофічно не вистачає. Середній вік лікаря-фтизіатра (за останніми підрахунками) — 63-64 роки. Зарплати низькі, контингент хворих — специфічний, а ризик зараження — високий. За останні 10 років зросла кількість хворих, які паралельно хворіють на ВІЛ/СНІД. Береш у такого пацієнта кров на аналіз і руки тремтять — раптом рукавичка порветься чи голкою латекс випадково проткнеш? У той же час пильнуєш, щоб хворий не дихав на тебе, слиною не бризкав”, — розповідає Ірина Новицька.

Жінка 46 років пропрацювала у тубдиспансері. Минулого року вийшла на пенсію. Каже, їй пощастило, що не заразилася: “Прийшла до нас медсестричка — молоденька, щой­но з училища. Через півроку у неї діагностували мультирезистентний туберкульоз. Консультували її імениті професори, призначали різні схеми лікування — не допомогло. Згоріла як свічка. Після того випадку всі побігли робити рентген, бо до того тільки писали “для галочки”, що все добре”.

“У медоглядах мусять бути зацікавлені самі працівники, бо тільки завірений печаткою лікувальної установи та відповідними підписами документ дає правову підставу вимагати переведення на іншу посаду чи в інший відділ, де є безпечні умови праці, де не доведеться контактувати з небезпечними речовинами чи інфекційними збудниками. Тільки за наявності цього “папірця” лікування і реа­білітація проводитимуться за рахунок власника приватного закладу або за бюджетні кошти, а сам працівник матиме право вимагати відшкодування шкоди, завданої його здоров’ю”, — коментує

в. о. завідувача санітарно-гігієнічного від­ділу Держсанепідслужби у Львівській області Сергій Саченко.

Те, що заразилася гепатитом В від хворого, лікар-стоматолог Світлана Соч­нікова навіть не сумнівається. Імунна система миттєво відреагувала на вірус. Жінка потрапила у гепатологічне відділення інфекційної лікарні. Лікар мала би щепитися, бо перебуває у групі ризику, але проігнорувала застереження колег-імунологів. Наслідки своєї безпечності пожинає досі: “Приберу у кімнаті, а до кухні вже руки не доходять: хочеться прилягти, перепочити. На 8.00 на роботу прийду, о 10.00 вже з ніг валюся. Правду казав мій викладач в медінституті: краще чотири рази перехворіти на сифіліс, ніж раз на гепатит”.

Статистика свідчить: українські медики найчастіше заражаються від пацієнтів туберкульозом та гепатитами. 60% захворювань, на які їм доводиться хворіти, — або інфекційні, або паразитарні. Підривають здоров’я ненормований робочий графік, нічні чергування, незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці (деякі лікарні по 30 років не бачили ремонтів). Найбільше ризикують хірурги, анестезіологи, інфекціоністи, акушери-гінекологи, фтизіатри і дерматовенерологи.

Медики часто змушені брати лікарняний через алергічні реакції (на антибіотики, формальдегід, мийні засоби, що містять хлор, латекс тощо). Алергія стає причиною відсутності на роботі у кожному п’ятому випадку.

У кожному десятому випадку медика вибивають з колії токсичні гепатити, захворювання верхніх дихальних шляхів, крові та нервової системи (їх провокують дезінфекційні засоби, якими обробляють операційні, манупяційні і робочі кабінети, реактиви та лікарські засоби).

У кожному двадцятому випадку лікарі хворіють внаслідок перенапруження окремих органів і систем організму. Наприклад, отоларингологи, хірурги та стоматологи, які постійно змушені як не гнутися у три погибелі, то стояти по кілька годин поспіль, хворіють на захворювання опорно-рухового апарату, а також нервової і серцево-судинної систем. Найчастіше у цих спеціалістів діагностують варикозне розширення вен та шийно-плечову радикулопатію. У спеціалістів, задіяних у мікрохірургії, погіршується зір. Рідко (1% випадків) внаслідок дії іонізуючого випромінювання у медиків розвиваються променева хвороба, лейкози, з’являються новоутворення (хворіють переважно працівники рентгенкабінетів і радіологічних лабораторій та деякі хірурги). У тих спеціалістів, що працюють з лазером, страждають органи зору, розвивається вегето-судинна дистонія, астено-невротичний і гіпоталамічний синд­роми. УЗДисти хворіють на ангіоневрози і поліневропатії. Стоматологи жаліються на болі, частковий параліч та зниження чутливості у руках...