Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Холостяк Костянтин ЄВТУШЕНКО: «Свою дівчину впізнаю з першого погляду»

Четвертий сезон найромантичнішого шоу України “Холостяк” стане найбільш інтригуючим.

Вперше головним героєм шоу став українець — 30-річний киянин Костянтин Євтушенко (на фото), який народився і виріс у Львові. Столиця дала йому кар’єрний ріст. Зараз він власник інвестиційної групи Merit Investment Group. Спілкується виключно українською. Вільно володіє англійською, польською та російською мовами. А ось учасниці шоу будуть переважно російськомовними.

Хлопець мешкав на вул. Хоткевича, навчався у школі-гімназії №89 «Сихівська». Однокласниці Костянтина в один голос кажуть: у школі Костянтин вирізнявся серед інших хлопців. Був високим, струнким красенем, у якого були закохані всі дівчата. Найзавидніший наречений країни добре вчився, тому й, кажуть, добився успіхів у бізнесі. Журналіст “ВЗ” розмовляла з Костянтином Євтушенком про проект, дівчину його мрії та життєві плани.

- Попередні холостяки проекту (крім росіянина Андрія Іскорнєва) не зуміли побудувати стосунків з жінками, яких вибрали у фіналі. Чи не побоювалися з цього огляду йти на шоу “Холостяк”?

— Про таке не думав. Пропозиція взяти участь у «Холостяку» стала для мене повною несподіванкою. Я не публічна персона, не звик ділитися особистими переживаннями перед камерою. Через ці думки рішення далося нелегко. Мене не переконували взяти участь у шоу, а дали час на роздуми. Я просто згадав відчуття самотності, яке постійно виникає у мене під час подорожей по світу. Бачив багато красот, але останнім часом мені ні з ким ними поділитися. Тому я тут.

- Чи спілкувалися з голов­ними героями попередніх сезонів шоу щодо того, як пережити перший мандраж під час зйомок, конфліктних ситуацій між учасницями? Можливо, вони давали якісь настанови?

— Ні, ми не знайомі. Спеціально не переглядав усі сезони шоу, аби не бути упередженим та підсвідомо не перейняти манеру поведінки когось з трьох холостяків. Головний порадник в питанні вибору дівчини — я сам, тим паче, другої половинки. Все своє життя живу в Україні, думаю і розмовляю українською, домагаюся успіху. Саме в Україні хочу створити сім’ю.

- Чому не вдалося знайти кохану половинку в житті? Чи сподіваєтеся її знайти на проекті?

— У мене в житті була ситуа­ція, коли думав, що поруч зі мною саме та дівчина, і вона буде назавжди. Виявилося, це не так. Після невдалих стосунків довгий час був один, багато подорожував, міркував, займався екстремальними видами спорту. В якийсь момент вирішив: не треба спеціально думати, де мені зустріти свою дівчину. Коли вона з’явиться в моєму житті, впізнаю її з першого погляду.

- Яким для вас є ідеальне побачення з дівчиною?

— Ідеальне побачення — це таке, що породжує позитивні емоції. Коли хочеться, аби воно тривало ще і ще, коли про нього згадуєш, чекаючи на нову зустріч. Місце ідеального побачення не має ніякого значення.

- Які риси цінуєте в жінках?

— Важливо, аби дівчина була розумною. Мене захоплює, коли дівчина компетентна в тій галузі знань, де я не фахівець, тобто коли можу навчитись у неї чогось. Ціную веселий характер та відкриту душу. Хочу, аби моя друга половинка дотримувалася здорового способу життя, займалася спортом. І обов’язково шанувала сімейні традиції та своїх рідних.

- Розкажіть про своїх батьків.

— Мій батько — Анатолій Іванович — біолог. У 90-ті роки намагався побудувати власну справу, вирощував гриби. Мама — Любов Степанівна — з 16 років працювала в торгівлі. Мама — душа нашої родини, від неї взяв чуттєвість та емоційність. Батьки нещодавно переїхали зі Львова у власний будинок. Це була їхня давня мрія. Там займаються господарством: вирощують органічні продукти, які потім передають нам з братом до Києва. Я телефоную їм щодня, обов’язково приїжджаю на Різдво, Пасху, дні народження.

Мій брат Сергій старший за мене на вісім років. Він — пуб­лічна людина, мешкає у Києві. Одружений, має двох доньок.

- А ви спортом займаєтеся?

— Відвідую тренажерний зал (у сезон — 5-6 разів на тиждень), влітку — 2-3 рази. Займаюся влітку кайт-серфінгом, дайвінгом, тенісом, гольфом, футболом, волейболом. Взимку — басейн, сноубординг. Мислю фітнес-категоріями. Рахую калорії. Чітко знаю, скільки калорій мені потрібно в день тренування, скільки тоді, коли не тренуюся. Стежу за своєю вагою, намагаюся її регулювати. Змінюю пропорції жирів, білків і вуглеводів у своєму раціоні.