Арахіс з хробаками, ковбаса – зі щурячими хвостами...
Попрацювавши водієм на фірмі з продажу сировини для харчовиків, чоловік десятою дорогою обходить прилавки зі солодощами, молокопродуктами і ковбасними виробами
Мій знайомий кілька місяців шукав роботу. Нарешті влаштувався водієм у фірму, яка займається продажем сировини для кондитерських, хлібопекарень, молокозаводів. Минув місяць, і знову зустріла Олександра безробітним. «Мало того, — каже, — що «надули» (за водійську зарплату у 3500 гривень треба було і розвізником, і менеджером, і вантажником працювати), то ще й апетит після тих заробітків пропав... На роботі такого наслухався і надивився, що ні печива, ні вафель, ні магазинних тортів до рота не беру. Молока у пакетах в житті більше не куплю, і тобі не раджу. Ковбасу їсти теж перестав».
Почула б від інших, що Олександр більше не купує солодощів, нізащо б не повірила. Такого солодкоїжку ще пошукати треба. Його м’ясом не годуй — дай печивом чи цукерками поласувати. Коли їздили на закупи до супермаркету, поки дружина з візком обходила ряди, Олександр під зав’язку затарювався у «солодкому» відділі. І що за страшилки могли відвадити його від вітрин з улюбленими смаколиками? Почала розпитувати, й у самої охоту до багатьох продуктів відбило.
— Треба було арахіс замовнику везти, — розповідає Олександр. — Приїжджаю на склад вантажитися, дивлюся: один мішок розшитий стоїть. Думав, порвався, коли перекладали. Та виявилося, що мішок відклали, бо арахіс у ньому... з м’ясом. Хробаки там завелися.
А м’ясу місце де? Правильно — у холодильнику. Саме туди, каже Олександр, і відправили мішок із зіпсованими горіхами. А далі: спустять ціну і «штовхнуть» хробачливий арахіс у кондитерську, де цю «смакоту» пустять на печиво чи торти з горішками. На здивоване запитання Олександра «а як же живність?» менеджер поділився нехитрими секретами: заморених у холодильнику хробаків можна відсіяти або просто перемолоти разом з арахісом (на збагачене білками з хробачків арахісове борошно теж клієнт знайдеться).
— Ти ще не бачив, як ковбасу роблять, — розійшовся менеджер, помітивши, з яким виразом обличчя Олександр «проковтнув» рецепт «виведення» живності з арахісу. — Я працював технологом у ковбасному цеху. Приходили з хлопцями зранку на зміну, вмикали світло, і такий щурячий шухер починався. Чекали кілька хвилин, поки щури розбіжаться, а вже потім м’ясорубку запускали...
Отож соя і «єшки» — не найгірше, що у ковбасі водиться. Можна, не підозрюючи, і щурятинки скуштувати...
Крім зіпсованого арахісу (його якість і без хробаків сумніви викликає, судячи з того, що імпортують горішки з Індії і Китаю), на фірмі ще й простроченим джемом можна затаритися. Тільки про те, що термін придатності у нього закінчився, клієнтам не кажуть. А навіщо, коли можна дату на упаковці перебити (для цього спеціальні апарати є) або просто поверх етикетки іншу наклеїти? Тоді і ціну не треба спускати: за етикеткою, товар же — свіжий.
До торта з просіяними від хробаків горіхами і «древнім» джемом бракує хіба що згущеного молока, яке молоком тільки пахне.
— Побачив ціну на «згущонку» — думав, додому накуплю, — каже Олександр. — 13 гривень за кілограм — кому не треба? У магазині за 500 грамів — 18-20 гривень плати. Та про всяк випадок вирішив менеджера розпитати, що то за згущене молоко. У відповідь почув: «Я б тобі не радив цю «згущонку» купувати. Якби у ній молоко було, вона б стільки не коштувала».
Після таких відмовлянь Олександр вирішив склад тієї «згущонки» подивитися. Та тільки на запакованих ящиках нічого не знайшов. На сайті фірми про інґредієнти підозріло дешевого молока — теж ні слова. Зате з опису іншого продукту, який реалізує ця ж фірма, можна здогадатися, з чого «згущоночка». Без замінника молочного жиру у ній точно не обійшлося. Цю «обманку» з рослинних жирів, у тому числі і пальмової олії, використовують у виробництві не лише згущеного молока (хоча, за держстандартом, у «згущонці» мають бути тільки натуральне молоко, вершки, маслянка, цукор і вода), а й сметани, сирів, морозива.
— Ніяк не міг второпати, навіщо молокозавод замовив у нашої фірми маргарин? — розповідає Олександр. — Та ще й — дві тонни. Привіз товар на місце, і коли хлопці розвантажували, вирішив у них спитати. «У вас що, — кажу, — маргарин у молоко додають?». Хлопці знітилися: ми, мовляв, вантажники — нічого не знаємо. Прочитав напис на упаковці і все зрозумів. Те, що я з маргарином сплутав, замінником молочного жиру виявилося. Це що, виходить, молоко у нас без молочного жиру випускають? А завод так солідно виглядає. І назва яка красива...».
Порилася в Інтернеті: молочний комбінат з екологічним брендом і гучну екорекламу собі зробив. Продукцію, запевняють, лише з натуральної сировини виробляють — виключно на тваринних жирах і натуральних заквасках. А як же, мовляв, інакше, якщо своїм «натурпродуктом» санаторно-курортні заклади Трускавця забезпечують? Дбають про якісне дієтичне харчування для відпочивальників, «оздоровлюючи» їх молокопродуктами зі сурогатним жиром? Від такої «натуралки» і мінералка зі санаторних бюветів може не допомогти...
Наслухавшись про зловживання пальмовою олією у фастфудах, обходите заклади швидкого харчування десятою дорогою? Тільки не думайте, що у дорогому ресторані вам «пальму» не підсунуть.
— Кілька ящиків пальмової олії возив у крутий готельно-відпочинковий комплекс у передмісті Львова (цей заклад зі «сонячною» українською назвою у туристичних інтернет-каталогах серед топових значиться. — «ВЗ»), — каже Олександр. — Там такі хороми, що можна лише уявити, скільки коштує у ресторан сходити. Підсмажать тобі форель на пальмовій олії, а здеруть, як за смажену на оливковій.
