«В Україні залишився через кохання...»

Румунський кухар Флорін Патрікі свого часу переїхав у більш заможну Голландію, де прожив дев’ять років, вивчив мову, знайшов друзів і хорошу роботу. Ніколи не думав, що заради коханої жінки покине насиджене місце і осяде в Україні, про яку ще п’ять років тому нічого не знав!

Мама Флоріна працювала кухарем. Не маючи на кого залишити сина, брала його зі собою на роботу. Хлопець допомагав мамі — чистив картоплю, робив заправки до супів. Коли закінчив школу, одразу пішов працювати. Влаштувався офіціантом, потім — барменом. У 17 років в пошуках кращої долі подався до Голландії. Мови не знав, тож мусив шукати сезонного заробітку — збирав полуниці, помідори, марихуану (цей вид наркотиків легалізовано у Голландії), працював офіціантом на приватній яхті. Влаштувався у турецький ресторанчик — стояв “на роздачі” шаурми. Згодом отримав місце кухаря у ресторані, дуже популярному серед місцевих жителів. Справи пішли вгору — вже не треба було сушити голову над тим, де взяти гроші на оренду житла. Те, що вдавалося заощадити, витрачав на подорожі...

У 2008 році друг-голландець підмовив його пуститися у мандри країнами Європи. Запланували відвідати десять країн. Завершитися подорож мала в Україні. “Не горів бажанням сюди їхати, — зізнається Флорін. — Про Україну чув погані відгуки”.

Пробули кілька днів в Одесі, потім подалися до Львова. “Друг мав тут дівчину. Пішов з нею на побачення, мене залишив у готелі. Каже, увечері зустрінемося і підемо гуляти містом. У домовленій годині прийшов з двома дівчатами — своєю дівчиною і її колежанкою. Так познайомився зі своєю майбутньою дружиною Наталею”, — розповідає Флорін.

Мовний бар’єр не став на заваді їхньому спілкуванню. Наталя викладає в університеті, має вчений ступінь, тож добре володіє англійською.

Наступний день провели разом. Ні наговоритися, ні очей відірвати одне від одного не могли. Флорін запросив Наталю приїхати до нього в Голландію. Через тиждень Наталя вже стукала у двері його помешкання. Через кілька днів чоловік зробив їй пропозицію. Через чотири місяці відгуляли весілля.

Знайомі і родичі Наталі не приховували здивування. Жінка — на вісім років старша за свого судженого (зараз їй 38, Флоріну — 30). У шлюбі вже була — не склалося...

Чоловік змушений був повернутися в Голландію. Але їхав з наміром якнайшвидше приїхати в Україну. “Голландці не є прихильниками “високої кухні”. Щодня їдять картоплю фрі. Люблять середземноморську кухню, хоча віддають перевагу турецькій. Улюблена страва — денер-кебаб (шаурма). П’ють багато пива (поодинокі гурмани п’ють віскі). З понеділка по п’ятницю кафе і ресторани порожні. Лише у п’ятницю, після 16.00, та на вихідні заклади наповнюються відвідувачами. А я мріяв балувати клієнтів авторськими стравами”, — розповідає Флорін.

Три роки тому у подружжя народилася донечка Настя. Флорін не вмовляв дружину переїхати до Голландії. Знав, що там не зможе реалізуватися професійно. Переїхав до Львова. Ні російської, ні української не знав, на слух ці мови не розрізняв, тож змушений був стати “бебісітером” — нянею для власної дитини. У перервах між годуваннями та зміною підгузників розсилав резюме по місцевих кафе і ресторанах. Через три місяці прийшла відповідь від кафе “Родзинка” на Привокзальній. Важко було чоловікові. Персонал розмовляв виключно українською. Кожні півгодини Флорін набирав телефон дружини, аби дізнатися, що означає те чи інше слово.

Згодом його переманили у кафе “Флоренція”. Пропрацював там рік. Після того, як заклад взяв участь у телепроекті “На ножах”, талановитого кухаря запримітив холдинг “ФЕСТ!”. Спочатку Флорін займався проектом “Пструг, хліб та вино”, потім керівництво вирішило, що потенціал Флоріна найкраще розкриється у “Масонах” — найдорожчій ресторації Галичини.

Тільки влаштувався на роботу у Львові, взявся удосконалювати рецептуру борщу, вареників, пельменів. Та, як не старався, досі не може звикнути до нашої кухні. Обожнює румунську. Часто готує чорбу (простенький суп на основі курячого бульйону) і сармале (голубці з рисом, овочами та м’ясним фаршем). Хотів би частіше балувати близьких ведмежатиною. Найсмачніша частина у ведмедя — лапка. Тушкує її з приправами. Але ведмеже м’ясо вважається дорогим делікатесом — на ринку його не купиш...

З дружиною Флорін спілкується англійською. З донькою — румунською. З мамою дівчинка розмовляє по-українськи.

Допомагає татові і мамі... чистити цибулю та часник!

Котлетки “Міч” від Флоріна

(популярна м’ясна страва в Румунії)

Готують їх з двох видів фаршу — баранячого і яловичого. Додають свіжий чеб­рець, часник, аніс, сіль та перець, вимішують, роб­лять котлетки і смажать їх на мангалі. На гарнір подають картоплю фрі та салати.