Віктор АНДРІЄНКО: «Слоган нашого фільму – «Правда завжди переможе»

Прототипом головного героя фільму став закарпатський силач Іван Фірцак, якого 1928 року визнали найсильнішою людиною планети. Сценарій фільму написано за мотивами повісті Олександра Гавроша “Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу”. Про творчий задум, головного героя та особливості «просування» українського кіно кореспондент «ВЗ» розпитала у режисера-постановника цього фільму Віктора Андрієнка.

— Чого вчить фільм «Іван Сила» українського глядача?

— Вчить, що кожна людина може зробити себе сама. Вчить, що добра і щира людина може змінити світ навколо себе. Ми свідомо вийшли за рамки життєвої історії головного героя — адже і Іван Фірцак, і Дмитро Халад­жі, і Василь Вірастюк для будь-якої молодої людини можуть стати прикладом, як ставити мету і як досягати її, розраховуючи лише на власні сили.

— В якому жанрі знято фільм?

— Це фільм для дітей не про дітей. За жанром це пригодницький фільм, але глядачі його називають душевним. Як сказав Борис Барський: «Дуже цікаво спостерігати за людьми до сеансу і після, їхні очі так сильно змінюються. Після перегляду фільму всі глядачі кажуть, що це добре, ліричне, а головне — українське кіно».

— Знаю, що ви дуже стараєтеся, аби школярі побачили цей фільм…

— Ми з нашими акторами започаткували таку справу, робимо безкоштовні покази «Івана Сили» для школярів. А ще в кінотеатрах «Сінема Сіті» буде знижка 50% на групові дитячі перегляди (група від 25-50 людей — 15 грн., більше 50 — 10). Ми намагалися домовитися і з іншими кінотеатрами по всій країні, але не всі погодилися. Тож чи є така пропозиція у вашому місті, треба уточняти на місці.

— Хто фінансував кіно?

— Зйомки фільму профінансувала держава, але на рекламу гроші шукаємо самотужки: допомогли добрі люди. Ми самі своїми силами, своїми обличчями просуваємо це кіно.

— Як відбувається цей процес?

— 3 жовтня фільм вийшов в прокат по всій Україні. І ми з Василем Вірастюком та Дмитром Халаджі (виконавець головної ролі у фільмі «Іван Сила». — Авт.) вирушили у промотур по великих містах. 3 жовтня стартували у Києві, де Халаджі встановив новий рекорд України і Гіннеса — по його горлу проїхали три машини. Далі їдемо в Чернівці, де було знято велику частину фільму. Потім вирушаємо в Івано-Франківськ, на батьківщину Василя Вірастюка та Богдана Бенюка (актори фільму «Іван Сила». — Авт.). Далі за планом у нас Мукачеве-Ужгород, де до нас прийдуть родичі Івана Фірцака (прототип головного героя фільму. — Авт.), бо це закарпатський герой. А потім до Львова — 8 жовтня!

— Які курйозні ситуації траплялися під час зйомок фільму?

— Найкурйозніше — усе, що ми написали, матеріалізувалося. Коли ми писали сценарій, я не знав, хто буде головним героєм фільму. Окрім того, що він мав бути сильним і великим, це ще мала бути людина з душею і харизмою. І тут, коли я побачив фотографію Дмитра Халаджі, то був шокований його схожістю з Фірцаком. Це підтвердили і родичі українського силача. Потім виявилося, що Дмитра у трирічному віці обпекли окропом, і він став інвалідом

І групи. Лікарі казали, що він взагалі ніколи не стане на ноги. Але у сім років він почав займатися фізкультурою, у 12 — зігнув першу кочергу, і після цього став автором понад п’ятдесяти рекордів Гіннесса на силових трюках. Поштовхом до цих досягнень стала стаття про Івана Фірцака, яку Дмитро прочитав у «Радянському спорті».

— Це перший фільм, режисером якого ви стали?

— Повнометражний — так. І, якщо чесно, то актором бути легше. Маєш перед собою певний обсяг роботи і його виконуєш. А режисер у сучасному світі це не просто людина, яка кричить «Мотор! Почали!». Це людина, яка має проконтролювати весь процес. Не маємо на меті заробити грошей на цьому проекті. Ми хочемо, щоб маленький глядач на прикладі життя Фірцака, Халаджі, Вірастюка зрозумів, що «Правда завжди переможе!». Це слоган нашого фільму, і хай він стане кредом життя для майбутнього члена суспільства світу.

Дмитро ХАЛАД­ЖІ: «Це фільм про забуту історію українського народу. Я б навіть сказав — про фольклор. Приміром, китайці дотепер знімають десятки фільмів про одного Брюса Лі. У нас теж є ким пишатись, але ми чомусь це ховаємо, десь це в нас закопане, зарите…».

Василь ВІРАСТЮК: «Я вже втомився пояснювати своїм дітям, що всі ці «супермени», відомі з мультфільмів, повністю вигадані персонажі. А от ми маємо реальні приклади унікальних людей, співвітчизників, які всього досягли своєю працею. Цього так не вистачає в наш час».