«У листах такі теплі слова – їх так приємно перекладати!»

Леся Бадзай (на фото) — англійський філолог, якій вдалось втілити свою мрію, — створити мовний центр. Нині вона не лише викладає, а й займається перекладацькою діяльністю. Працює з широким колом клієнтури: від великих підприємств та організацій — до бабусь, які листуються з американськими родичами.

Чому з музикантів виходять найкращі перекладачі, про специфіку роботи синхроністів і послідовників, рецепти вивчення іноземної мови — у розмові з Лесею Бадзай.

— Діти люблять пофантазувати на тему “Ким стану, коли виросту”. А ким ви себе бачили у дитинстві?

— Зі школи була закохана в українську мову, знала багато пісень, грала на бандурі і мріяла бути співачкою. Досі граю і співаю в народній капелі. Саме музика і привела мене у мою професію. Люди, які мають музичний слух, значно легше сприймають і вивчають іноземні мови. З музиканта вийде добрий перекладач.

— З яким перекладом працюєте? На якій тематиці спеціалізуєтесь?

— Працюю з письмовим і усним послідовним перекладом, менше — зі синхронним (у Львові не затребувані перекладачі-синхроністи). Спеціалізуюсь на художньому і діловому перекладі. Найбільше люблю ділову тематику юридичного характеру (за другою освітою Леся Бадзай — юрист. — Авт.) — офіційні листи, документацію. Перекладаю для багатьох фірм, компаній, фізичних осіб-підприємців; на конференціях, під час переговорів. Усний послідовний і синхронний переклад — робота виснажлива. Перекладачів-синхроністів має бути двоє, аби змінювати один одного щопівгодини чи щогодини. В юридичному перекладі термінологію не складно перекладати — є багато загальних слів, які вживаються як в англійській, так і в українській мовах. Важче зі структурою речення. Наша мова за своєю структурою відрізняється від англійської, потрібно добре володіти стилістикою перекладу з іноземної і на іноземну. Найважче перекладати на іноземну мову, а не з іноземної, бо українську відчуваю душею.

— Чи готуються перекладачі до перекладу? Отримавши замовлення, встигають освоїти нову тему?

— За день-два перекладач мусить підготувати відповідну лексику, переключитися на тему. До нас приїжджали італійці, які хотіли тут будувати деревообробний завод. Моя колега — перекладач з італійської, аби бути в темі, за два дні освоїла 500 нових для неї термінів! Компанія, яка планує вести переговори, “скидає” приблизний текст угод, тематику, яка буде розглядатися, приблизні запитання, які можуть ставитись. Досвідчений перекладач, якщо не знатиме якихось слів, обов’язково їх перефразує. У нього є достатній запас синонімів. Перекладачам потрібно вивчати багато термінології, абревіатур до певних тем, багато уточнювати. Часто замовляють переклади державні установи — міськрада, прокуратура, податкова, міліція, суд (допити або покази іноземця згідно з чинним законодавством ведуться чи фіксуються лише за наявності перекладача).

— Чи відчуваєте на собі тягар відповідальності, адже від правильності вашого перекладу залежить хід переговорів, а часом — людські долі?

— Від перекладача багато залежить: чи підпише компанія угоду з іноземними партнерами, чи правильно перекладе документацію юридичної ваги (свідоцтво про народження, дип­ломи про освіту), чи приймуть перекладені документи за кордоном, адже багато наших людей беруть шлюб з іноземцями, народжують від них дітей. Велике значення має правильний переклад історії хвороби та медичної довідки пацієнта для його подальшої реабілітації та оздоровлення в Україні чи за кордоном. Наші переклади допомагають людям працевлаштовуватися, одружуватися, вирішувати юридичні питання. Щодня отримуємо десятки таких замовлень.

— Який випадок у вашій роботі вам найбільше запам’ятався?

— Весілля моєї подруги, яка вийшла заміж за англійця. В РАЦСі я перекладала всю церемонію, багато речей потрібно було перекладати описово, пояснювати символіку та звичаї українського весілля. На вишитий рушник не можна було просто сказати “embroidered towel”. “Тowel” в англійців — це рушник, яким витираються.

До мене щомісяця приходить бабуся з написаними від руки листами до дорогої родини в Америку. Там у неї є кузен Петро. У листах такі теплі слова, їх так приємно перекладати! Перекладений лист висилаємо на електронну скриньку, для гарантії надрукований варіант бабуся несе на пошту.

— Чи є люди, яким іноземна мова не «по зубах»? Які «рецепти» вивчення іноземних мов можете дати?

— Є люди, які не здібні до вив­чення мов. Проте, якщо є стимул і бажання, не вивчити мову — неможливо. До мене приходила жінка, чоловік якої 10 років живе у Канаді. Вона спеціально переїхала з Луцька до Львова, аби вивчити англійську. У неї був початковий рівень. За рік їй треба було підготуватись до міжнародного іспиту TOEFL. Вона ходила щодня на заняття, ми займались мінімум годину, максимум — три. Після дев’яти місяців навчання вона успішно склала іспит. Аби вивчити мову, потрібно залучати чотири майстерності — reading (читання), listening (сприймання мови на слух), writing (письмо), spea­king (усне мовлення). Самостійно освоїти мову реально, але важко. Очевидні мінуси — людина ізолюється від спілкування, не отримує порад від педагогів.

— Як вам вдається тримати себе у “мовному тонусі”?

— Якщо не розмовляю анг­лійською хоча би два дні, погано почуваюся. Тому постійно вправляюся у мові — викладаю англійську студентам.

— На який переклад існує найбільший попит? Скільки заробляють перекладачі?

— На письмовий переклад юридичної, медичної, технічної документації. Найменш затребувані — перекладачі-синхроністи. Вартість письмового перекладу стандартного документа — від 35 гривень за сторінку. Медичний документ оцінюється від 40 до 80 гривень за сторінку. Хоча, працюючи перекладачем, можна добре заробляти, проте для цього потрібно докладати чимало зусиль. Професія перекладача потребує скрупульозності. Помилки у перекладі — неприпустима річ, з ними вся праця нівелюється. Хороші перекладачі заробляють понад 8-9 тисяч гривень на місяць (залежить від кількості замовлень). У Львові бракує перекладачів з турецької, азербайджанської, східних мов.