Наталія ФАЛІОН: «Всі чоловіки у нашому селі мають «хазяйок», а мій – артистку!»
Ексклюзивне інтерв’ю з керівником гурту «Лісапєтний батальйон», який цього року переміг на шоу «Україна має талант»
Жінка-вогонь, жінка-енерджайзер… Її можна назвати як завгодно, але це справді унікальна кобіта, яка разом зі своїми «секс-бомбами» змінила уявлення про українське село. Після виступу гурту «Лісапєтний батальйон» на шоу «Україна має талант» сільський клуб асоціюється не з побитими шибками та підлітками напідпитку, а зі справжньою українською творчістю. Славнозвісну пісню про «лісапед» керівник колективу написала ще у 2000 му, але на усю країну композиція зазвучала лише цього року. Про життя після проекту, контракт з СТБ та еротичну фотосесію кореспондент «ВЗ» розпитувала лідера гурту «Лісапєтний батальйон» Наталію Фаліон.
- Пані Наталю, коли їдете на гастролі, на кого залишаєте свою господарку?
— Нема вже господарки! Були кури, вже й ті пропали. Не маю часу за тим дивитися. Є город, але не знаю, чи буде цього року копаний. Чоловік не хоче помагати, каже: “Як мені вже то все надоїло. У людей хазяйки, а я маю артистку” (сміється. “ВЗ”).
- Чоловік до сцени ревнує?
— Я вас прошу... Він у мене військовий пенсіонер. То особливий вид людей. Йому головне, щоб телевізор був і спортивний канал. Колись сердився, нервувався... Але, знаєте, людина до всього звикає. Якоїсь суботи мене навіть питав: “Чого нікуди не їдеш?”.
- В селі, мабуть, всі були в шоку від «секс-бомб», які повернулися знаменитими з «Україна має талант»…
— Та ні, ми вже давним-давно були «секс-бомбами» для нашого села. Це для України ми стали відкриттям... Все, що Україна почула на шоу, — не писалося для великої сцени, це було для нашого села, для районної сцени. Так сталося: кудись поїхали, з кимось познайомилися. А щоб нас спеціально хтось продюсував, «пропихав» цього ніколи не було.
- Заздрості від односельчан не відчуваєте?
— Так щоб в очі хтось щось казав, то нема. Але за спиною можуть і говорити, люди ж різні. Тим більше виступаємо вже не за пиріжки, як то колись було, вже трохи платять... Заздрість людська — несправедлива, бо хто їм не давав вийти на сцену? Для того, щоб бути тим, ким є зараз, я мала відходити вісім років до музичної школи і чотири роки до музичного інституту. Коли діти грали у футбол і бавилися ляльками, я їздила за 4 кілометри тричі на тиждень в музичну школу. У чомусь собі відмовляла в дитинстві, і тепер маю за це винагороду.
- Хто придумав назву «Лісапєтний батальйон»?
— Це нас так жартома назвав один політичний діяч, коли ми їхали на якийсь з концертів. Каже: «Ви прямо як взвод спеціального призначення, така дисципліна». В мене все дуже чітко, сказано о дев’ятій годині прийти — за десять дев’ята вже всі на місці. Я згадала ці слова і вирішили так назватися перед шоу. Воно навіть гармонує: Фаліон, батальйон, мільйон… (сміється. “ВЗ”).
- Після перемоги з’явилося багато прихильників?
— Дуже багато! Не була готова до такої шаленої популярності, до тих всіх інтерв’ю, фотосесій, які тривають довше, ніж концерт. Деколи стою і думаю: «Господи, зараз ноги повідвалюються». Але усе мужньо витримуємо. Якщо вже в той потяг потрапив, на ходу з нього вистрибувати не варто. Коли дуже втомлююся хочеться то все матом послати і втекти. Але потім втома проходить, починаю сумувати за сценою і розумію, що без неї не зможу. Єдине, що вже роки не ті. Бо мені вже не тридцять, розквіт сил минув, але тримаюся…
- Як інші учасники шоу «Україна має талант» до вас ставилися? Панталони не крали, коралі не рвали?
— Ні, всі були дуже дружні. Я до них ставилася як до дітей... Може, це виглядало трохи зверхньо, бо я ж роки на сцені провела, маю досвід. Деколи під час проекту мучило відчуття провини: може, я зайняла чиєсь місце на шоу, може, воно комусь з молодих вкрай потрібне.
- Хто придумував вам костюми?
— Та це я ще колись давним-давно для нашого ансамблю придумала. Обов’язково має бути вишита сорочка і широка спідниця, щоб можна було покрутитися, ногу задерти. Має бути “станік”, він прикриває наші складки і все те, що не дуже приємно бачити на собі. А ще хустинка, вив’язана з таким шармом.
- З таким почуттям гумору вам би пасувало тамадою на весіллі бути…
— Так я тамадую вже багато років! І не тільки в нашому районі, а по всій Україні: у Львові, в Києві… Але зараз вже не беру замовлень, хіба що від дуже важливої для мене людини. «Лісапєтний батальйон» тепер пов’язаний з СТБ, а весілля планують рік наперед. Я людям пообіцяю, а раптом який проект від каналу. Не люблю нікого підводити.
- І скільки коштує таке задоволення?
— 1000 доларів.
- Маєте два колективи «Забава» і «Бабине літо», учасників дуже багато, як їх відбираєте на концерт?
— Ви знаєте, то дуже складно, щоб ніхто не образився. Доводиться постійно їх міняти. Я тепер стала таким дипломатом. І державу десь треба обійти, і СТБ, і щоб з моїх ніхто не ображався!
- То вам доводилося порушувати контракт з СТБ?
— Та порушувала, я ж не з тундри приїхала. Знайома з багатьма поважними людьми, вже з ними працювала, і відмовити їм через те, що СТБ не дозволяє, я не можу. Тим більше, маленькі села не мають тих грошей, які за наш виступ хоче СТБ. У телекомпанії свої розцінки, а я розумію, що за такі гроші мене бачитиме тільки еліта. Не хочу цього, я — народна зірка, тому доводиться порушувати контракт.
- Керівники проекту знають про ваші «грішки»?
— Може, й знають, може, закривають на це очі. Намагаюся не вникати у їхні здогадки (сміється. “ВЗ”).
- Ходять чутки, що ви плануєте представляти Україну на «Євробаченні»?
— Це я жартую так, то би був чистий плагіат з Росії (має на увазі російський гурт “Бурановские бабушки”. “ВЗ”). Хоча ми інші, ми жартівливі, рухливі, але все ж, мені здається, не варто цього робити. В мене і в Україні непочатий край роботи.
- Маєте одного чоловіка у своєму колективі, як його ділите?
— Він одружений з однією нашою учасницею, тому ділити не доводиться. Ми тільки заздрісно поглядаємо.
- Чи пропонували вам еротичну фотосесію?
— Поки що — ні. І не знаю, чи би погодилася. Мене на «МастерШеф» запитували, як ставлюся до еротики. А я кажу: «Дуже добре! От Ганьчині панталони — це вже елемент еротики!».
- А діти ваші теж зі сценою пов’язані?
— Вони в мене всі троє закінчили Інститут культури, працюють ведучими, організаторами всяких заходів, сценаристами. Донька в декретній відпустці, то тепер замість мене трохи тамадує.
Довідка «ВЗ»
Наталія Фаліон народилася 18 листопада 1958 року в селі П’ятничанах Чемеровецького р-ну Хмельницької обл. 1979 року закінчила Київський інститут культури (тепер КУКіМ). З 1993 року очолює ансамбль «Бабине літо» в П’ятничанах. Працює директором музичної школи в СкаліПодільській (Тернопільська обл.) і там очолює ансамбль «Забава». 2013 року перемогла на шоу «Україна має талант» разом з «Лісапєтним батальйоном» (об’єднаний ансамбль «Забави» і «Бабиного літа»). Альбоми: «Машина-звір і баба-грім» та «Лісапєтний батальйон». Заміжня, має трьох дітей.
Пісня, що спочатку «підірвала» Інтернет, а потім і всю Україну
Лісапет мій, лісапет
Продавала самогон, продавала,
Трохи грошей я собі назбирала,
На базарі лісапет я придбала,
Найкрутіша на селі баба стала.
Приспів:
Лісапет мой, лісапет
Двохкольосний «Гранд Черокі»
І дзвінок великий є,
Шкіряне сідло широке.
На багажник покладу
Два мішки із буряками
І лечу через село
Лісапетом, наче танком,
Наче танком…
Я гасаю по селу і балдію,
Зупинити лісапет ще не вмію,
А на рамі кум сидить ще й регоче,
Я йому кажу: «Ізлазь»,
а він не хоче.
Приспів
Гасали по селу аж до ночі,
Обнімає мене кум ще й лоскоче,
А яке кому діло ще й до того,
Що катаю по селу кума свого.
Приспів
Як я з горба лісапет разагнала
А якась падлюка камінь там
поклала
Ми зробили з кумом гарне сальто,
Він зубами, я грудьми
до асфальту…
Приспів
Лісапет мой геть увесь розлетівся,
Слава Богу, кум живий залишився.
Хоч тепер він кривий
ще й беззубий,
А до того і такий мені любий.
Приспів.