Взується ріелтор в капці – хату не продасть!

Аби робота приносила і задоволення, і прибутки, треба дотримуватися неписаних правил — не перетворювати робочий стіл на обідній (можна розсипати сіль), не сидіти під кондиціонером (“видує” усі геніальні думки) та не ділитися з колегами планами на вечір — керівник неодмінно попросить затриматись на роботі... Представники різних професій вірять у різні прикмети.

Пілоти ніколи не фотографуються перед вильотом, а також стараються не голитися і не стригти нігті. У салон літака першим повинен зайти чоловік і обов’язково — з правої ноги. Вважають: якщо пілот двічі дивом уникнув авіакатастрофи, треба йти з професії. Третього шансу доля не подарує.

Музиканти у день концерту намагаються встати з правої ноги, а диригенти та оперні співаки — не застеляють ліжко. Піаністи не протирають клавіші перед виступом.

Моряки не піднімають догори вказівний палець. Кажуть, цим можна розгнівити богів і ті накличуть шторм. Не можна тицяти пальцем у судно, що відчалює від порту, — корабель затоне.

Підводники неохоче плавають на човнах, номери яких закінчуються на цифру 9. З такими субмаринами найчастіше трапляються різні халепи.

Археологи не допускають на розкопки у степу більше, як трьох людей у червоних футболках — буде пожежа. Не вживають спиртного до закінчення робіт — щоб не трапився обвал чи нещасний випадок.

Сапери і піротехніки ніколи не прощаються та уникають слова “останній”.

Пожежники на зміні не чистять чоботи, бо тоді доведеться їхати гасити пожежу. Доведеться гнати на виклик, якщо у бригаді з’явиться новенький. Коли пожежники повертаються з відпустки, колеги поливають їх водою — є шанс, що того дня обійдеться без надзвичайних ситуацій.

Продавці, аптекарі, офіціанти, перукарі — представники професій, зарплата яких залежить від виручки, кажуть: у новий робочий день першим поріг закладу повинен переступити чоловік. Гроші треба брати правою рукою, а віддавати — лише лівою. З купюр, отриманих від першого клієнта, не можна давати решту.

У водіїв є прикмета: якщо на капоті пташка лишить послід — до грошей (головне — вчасно його змити, бо потім лишиться слід). Також дають своїй “бричці” ім’я і ставляться до неї як до живої істоти — тоді авто не буде виходити з ладу та не підведе на слизькій дорозі. Не беруть нічого з авто, яке потрапило у серйозну ДТП, аби не повторити долю водія, що сидів за його кермом. Не свистять у салоні — зупинить інспектор ДАІ. Не обговорюють плани про продаж авто у салоні — машина почне мститися. Не лузгають насіння (до ДТП). Проїхавши “засідку” інспекторів ДАІ, “блимають” іншим водіям. Якщо цього не зроблять, посваряться з найкращим другом. Водії маршруток першим у салон впускають “платоспроможного” пасажира (не пільговика), щоб цілий день не їздити “вхолосту”.

Ріелтори ніколи не знімають взуття і не сідають у квартирі продавця — помешкання ще довго не вдасться “збагрити”.