Живемо бідно, зате недовго

Населення України буде скорочуватися протягом найближчих десятиліть. На думку демографів, жінок буде більше, ніж чоловіків, а кількість пенсіонерів буде рости і надалі. Про тривалість життя українців, тенденції та проблеми — у розмові з доктором медичних наук, професором Інституту геронтології АМНУ Олегом Кульчицьким (на фото).

— Пане Олеже, дані демографів, які запевняють, що населення України скорочується шаленими темпами, насторожує. Яка нині середня тривалість життя українців?

— Середній вік чоловіків 63,5 року, жінок — 72-73. У більш розвинених країнах різниця не більше 3-4 років. Наприклад, в Японії, де найвища у світі тривалість життя, чоловіки у середньому доживають до 80-82 років, жінки — до 84. В Україні середня тривалість життя коротка, зокрема, через те, що у нас висока рання дитяча смертність — до 6 місяців після народження. Цей показник у 2-2,5 раза вищий, ніж у Європі. Така сумна тенденція простежується останні 30 років.

— Чому така суттєва різниця у тривалості життя між українськими жінками і чоловіками?

— «Вікова» різниця між чоловіками і жінками була завжди. Навіть 150 років тому, коли зародилися перші наукові демографічні дослідження, цю тенденцію відзначали. Нині основні причини короткої тривалості життя чоловіків: шкідливі звички, більш напружений ритм життя. Крім того, у жінок є свої нюанси — вони більш звичні до гіпоксії, оскільки у них щомісячно відбуваються гіпоксичні процеси, також природні пологи піднімають тонус до життя. Але, якщо аналізувати ситуацію в цілому: чим більше цивілізована країна, тим більша там тривалість життя і менша різниця між чоловіками і жінками.

— Коли в Україні було відзначене найбільше зниження тривалості життя?

— У 1998-2006 роках. Тоді життя українців скоротилося на 2-2,2 року. Потім тривалість життя потихеньку почала зростати, і зараз залишається хоча і не дуже високою, але все-таки стабільною. У ті роки сумна тенденція була пов’язана із тотальним безгрошів’ям, безробіттям.

— Чи є в Україні регіони, де більше довгожителів?

— Регіонів, де можна було б однозначно стверджувати, що там люди живуть довше, ніж де-небудь в іншому місці, немає. Єдине, можна відзначити регіони, де живуть менше: у промислових районах Луганської, Донецької, Харківської, Дніпропетровської областей. Там показник тривалості життя нижчий, ніж в інших регіонах України. Хоча тамтешня медицина розвинена більше, ніж в інших куточках країни.

— Аварія на Чорнобильській атомній станції вплинула на загальну тенденцію тривалості життя українців?

— Звичайно, вплинула, але не так, як про це страшно писали. Зокрема, генетичних спадкових захворювань не було виявлено, лише наслідки. Герої, які брали участь у ліквідації пожежі на ЧАЕС, не могли нічого успадкувати, бо через місяць після отриманої дози опромінення повмирали. Документально було лише встановлено рак щитовидної залози, всі інші патології науково не підтверджені. Звичайно, вся радіаційна зараза залишилася, але говорити про те, що це кардинально вплинуло на тривалість життя українців, немає наукових підстав.

— Років 500 тому в Україні була ідеальна екологія, здорова їжа... Утім, довгожителів було не так вже й багато. А за часів Київської Русі найстарішим серед князів був Володимир, який помер у 46 років...

— Років 500 тому люди вмирали, не досягнувши 30-35 років. Тоді гуляли інфекційні хвороби: холера, чума, віспа. Значно покращилася ситуація після винаходу антибіотиків. Коли наприкінці XIX століття Флемінг їх винайшов, тривалість життя європейців суттєво зросла. До того в Європі в середньому жили 40-42 роки, в Україні ще менше.

— У наш час наука не стоїть на місці. Чи може це вплинути на збільшення тривалості життя людей? Зокрема, давно подейкують про еліксир молодості. Мовляв, цей винахід продовжить життя і навіть збереже молодість...

— У 90-100 і навіть 80 років вважається, що людина виходить за прогнозовану межу життя. Торік на всю Україну було зареєстровано 2 тисячі осіб, які відзначили сто і більше років. А щодо еліксиру молодості — це нісенітниця! Давайте ще про молодильні яблука поговоримо. Немає і не може бути ніякого еліксиру. Людський організм — це дуже складний комплекс: якщо один орган дає збій, другий його підтримує — і з часом зношується. Байки про еліксир вигадали для багатіїв, які не знають, на що гроші витрачати. До науки це не має найменшого відношення.

— Які шанси у дітей довгожителів успадкувати цю хорошу рису?

— Якщо у людини мати довгожителька (від 90 років і більше), то це дає 20% шансів дожити до цього віку. У разі, якщо батько довгожитель, це дає 10-12%. Якщо обоє батьків — довгожителі, то є всі 25% шансів, що діти теж доживуть до глибокої старості. Головне — не зруйнувати цю ймовірність, а всіляко її підтримувати.

— Чи можна визначити, скільки людина проживе, враховуючи умови, спосіб життя?

— Скільки проживе людина, визначити не можна. Але є методика визначення біологічного віку людини. Зараз її активно впроваджують та розкручують. Якщо коротко, біологічний вік — це наше життя з усіма складовими. Залежно від способу життя, сьогодні цей вік один, а завтра він може бути інший. Біологічний вік — це відображення того, що було з організмом і що зараз відбувається, а не того, що буде.

— Велику роль у тривалості життя відіграє правильне харчування, гарна екологія. У той же час, у США люди масово харчуються у фаст-фудах, японці пережили потужні вибухи атомних бомб. Попри це, тривалість життя у цих країнах — одна з найвищих у світі...

— У цих країнах високий рівень профілактичної та лікувально-медичної допомоги — ця сукупність і зумовлює високу тривалість життя. Там держава піклується про людей. В Україні коротка тривалість життя, у першу чергу, через низький рівень життя. Держава не піклується про здоров’я і життя нації.