Повернення з раю

“Приїду з моря — з новими силами візьмуся за роботу!”- розмірковує більшість із нас під час довгоочікуваного відпочинку. Однак втілити ці мрії у реальність вдається далеко не кожному, адже після повернення на роботу чимало працівників почуваються як вичавлені лимони, їхній душевний та психологічний стан залишає бажати кращого. Не варто лякатися, адже це — ознаки поствідпускного синдрому, з яким слід правильно боротися.

—ЛЮДСЬКИЙ ОРГАНІЗМ не адаптований до постійної рутинної роботи, йому як повітря необхідна зміна діяльності, тому потрібні вихідні та відпустки, — каже сімейний лікар Олена Волоська. — Кожен із нас потребує “перезавантаження”.

Здавалося б, захоплюючі подорожі, нові враження покращують емоційний стан, наповнюють новими силами, додають бажання жити та творити. Але, за статистикою, після повернення з відпочинку кожна третя людина потерпає від поствідпускного синдрому.

— Причина у тому, що після екзотичних пляжів, ресторанів та зелених полів ми повертаємося до побутових проблем, “робочого авралу”, щоденної рутини, — пояснює психолог Валентин Дородний. — Організму важко відразу адаптуватися до нових, не найкращих умов існування. Поствідпускний синдром — це наша психологічна та фізіологічна реакція на зміну умов. У перші робочі дні працівників непокоять підвищена втомлюваність, головні болі, дратівливість, запальність, стрибки тиску, млявість, невпевненість у собі. Ввечері їм важко заснути, а вранці — змусити себе прокинутися та вилізти з ліжка. Багато хто дивується: чому після того, як цілими днями грівся на сонечку, тільки вийшов на роботу — відразу захворів? Це захисна реакція організму, такий собі психологічний прийом. Наше тіло прагне відпочивати далі, а хвороба дозволяє пом’якшити перехід до більш жорсткого середовища.

Поствідпускний синдром обирає собі жертв не надто ретельно: до його тенет може потрапити будь-хто. Медики відокремили так звану групу ризику. До неї входять люди 40-45 років: під час кризи віку вони схильні до філософських роздумів, а на відпочинку для цього достатньо часу, тож повернення до реальності переживають надто болісно. Важко втягнутися у режим роботи тим, у кого відпустка надто довга: наприклад, вчителям. Не позаздриш й психічно не врівноваженим людям: навантаження та різкі зміни швидше виводять з рівноваги схильних до імпульсивних дій. Нелегко повертатися до звичного ритму керівникам, адже доводиться вирішувати відразу багато завдань.

НА ЩАСТЯ, важкий період триває недовго. Зазвичай симптоми минають через 2-5 днів. Але найкраще не допустити проблем, ніж потім з ними боротися. Ідеальний варіант — ділити відпустку, щоб відпочивати не довше як 1-2 тижні. Після не надто довгої перерви організму легше буде втягнутися у робочий ритм. Бажано повертатися з курорту за декілька днів до виходу на роботу: домашні справи допоможуть увійти у звичну колію. Приступивши до праці, не намагайтеся у перший же день вирішити всі справи, що накопичилися: включайтеся в роботу поступово. Краще виходити з відпустки не з понеділка, а посеред тижня, щоб скоротити його. Наприкінці робочого дня бажано запланувати приємні справи: зустріч із друзями, похід у кіно...

“А може, краще взагалі не йти у відпустку? Для чого, якщо можна працювати й заробляти гроші?” — вважають трудоголіки. Натомість лікар-санолог, головний лікар обласного центру здоров’я Юрій Островерха зазначає: людський організм влаштований таким чином, що повинен чергувати напруження та відпочинок. Той, хто постійно працює, виснажується вщент.

Постійне перенапруження провокує різноманітні захворювання. Відмова від відпустки б’є по слабких місцях, загострює патологічні стани, дають про себе знати недуги, недоліковані у дитячому та підлітковому віці. Згодом до цього “букета” приєднуються так звані хвороби цивілізації — серцево-судинні, патології дихальних шляхів та навіть онкологія.

Слід пам’ятати, що людина — біосоціальна істота, тож потребує не лише свіжого повітря, чистої води та якісної їжі, а й інформації від довкілля, яку черпає з природи. Місто — протиприродне середовище. Ситуацію ускладнює електромагнітний смог, спричинений великою кількістю електромагнітних полів. Зважаючи на це, хоча б один-два рази на рік необхідно відновлюватися подалі від благ цивілізації.